15 Методи проведення аналізу витрат

Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між відповідними іншими виробничими підрозділами здійсню¬ється виходячи з обсягів наданих ними послуг з допомогою трьох основних методів:

- методу прямого розподілу;

- методу взаємних послуг (інша назва — метод повторного розподілу);

- методу системи рівнянь.

Метод прямого розподілу. За цим методом усі витрати під¬розділів допоміжного та обслуговуючого виробництв відразу відносять на основні виробничі підрозділи без урахування взає¬мних послуг між підрозділами допоміжного та обслуговуючого виробництв.

Метод прямого розподілу простий і зручний у використанні, але сфера його застосування обмежується випадками, коли взає¬мні послуги підрозділів допоміжного та обслуговуючого вироб-ництв мають відносно незначний обсяг.

Метод взаємних послуг. За такого методу витрати кожного допоміжного та обслуговуючого підрозділу розподіляються поетапно між відповідними основними, допоміжними та об¬слуговуючими структурними одиницями. Процес розподілу триває, доки величини витрат, віднесених на підрозділи обслуговуючого та допоміжного виробництв, стають настільки ма¬лими, що їх подальший перерозподіл недоцільний. Коли такий Момент настає, зазначені суми витрат відносять на основні виробничі підрозділи прямо, без розподілу на підрозділи допо¬міжного та обслуговуючого виробництв, і процес розподілу на якому закінчується. Метод взаємних послуг точніший за метод прямого розподілу, проте більш трудомісткий. Його застосовують тоді, коли взаємні послуги підрозділів допоміжного та обслуговуючого виробництв не можна ігнорувати.

Метод системи рівнянь. Цей метод по суті повторює попе¬редній, але базується на іншому обчислювальному апараті, який, пов'язаний з положеннями математичної теорії рядів.

Сукупні витрати, що списуються на допоміжний чи обслуговуючий підрозділ за складання кошторисів структурних одиниць основ¬ного виробництва, складаються з витрат, які безпосередньо вини¬кають в даному підрозділі під час його роботи, та витрат за по¬слуги інших допоміжних чи обслуговуючих підрозділів, розподі¬лених на цей підрозділ. При ньому процес перерозподілу витрат між допоміжними та обслу¬жуючими підрозділами за взаємні послуги ідеально уявляється як нескінченний. Це дає можливість утворити за послідовностя¬ми величин витрат, які за зазначеного процесу відносяться на да¬ний допоміжний чи обслуговуючий підрозділ, так званий нескінчений числовий ряд.

На підставі викладених закономірностей складається спеціа-льна система рівнянь, яка дає змогу знайти величини сукупних витрат що списуються на той чи інший допоміжний чи обслуговуючий підрозділ за складання кошторисів структурних одиниць основного виробництва. Коли вказані суми витрат визначено, їх відносять на підрозділи основного виробництва відповідно до обсягів послуг, наданих цим підрозділам.

16 Характеристика інших витрат на підприємстві

До інших операційних витрат включаються:

• витрати на дослідження та розробки

• собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

• собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

• сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

• втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

• втрати від знецінення запасів;

• нестачі й втрати від псування цінностей;

• визнані штрафи, пеня, неустойка;

• витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

• інші витрати операційної діяльності.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними лементами:

§ матеріальні затрати;

§ витрати на оплату праці;

§ відрахування на соціальні заходи;

§ амортизація;

§ інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

- сировини й основних матеріалів;

- купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

- палива й енергії;

- будівельних матеріалів;

- запасних частин;

- тари й тарних матеріалів;

- допоміжних та інших матеріалів.