11 Обчислення рівня економічної безпеки підприємства

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає наступні дії (заходи), які здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, має рацію, інформації, технології і устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки по функціональним рівням;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) загальнотактичне планування економічної безпеки по функціональним рівням;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;

7) здійснення функціонального аналізу рівнів економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки при здійсненні в необхідному об'ємі вказаних дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

Для оцінки економічної безпеки підприємства потрібен відповідний інструмент.

Треба обрати такий критерій (інтегральний показник) економічної безпеки підприємства, який би задовольняв такі умови:

- наявність чітких фіксованих меж;

- зіставність різночасових оцінок рівня економічної безпеки одного підприємства, а також підприємств різних галузей;

- простота і доступність методики розрахунку, яка базується на наявних облікових даних, її універсальність.

Вплив усіх факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, на економічну безпеку підприємства дістає свій прояв у зміні показників його діяльності. Отже, рівень економічної безпеки підприємства Рек.б може бути поданий у вигляді функції багатьох змінних: (1)

де х1, х2, ..., хn - основні показники діяльності підприємства;

f(x1), f(x2), ..., f(xn) - локальні функції залежності рівня економічної безпеки від відповідних показників діяльності підприємства;

α1, α2, ..., αi - питома вага значущості кожного показника для економічної безпеки підприємства

;

i- кількість показників.

Принципи вибору показників викладено нижче.

Щоб вивести функцію рівня економічної безпеки підприємства, розглянемо її залежність від одного показника – f(xi) при незмінних значеннях решти показників.

Значення показника рівня економічної безпеки підприємства мають розташовуватись у загальноприйнятій декартовій системі координат: по осі абсцис — значення аргументу, по осі ординат — значення функції. Над віссю абсцис X розташовується дільниця економічної безпеки, максимальне значення її рівня становить 1. Під віссю абсцис X розташовується дільниця економічної небезпеки, мінімальне значення її рівня становить — 1. У реальному житті не існує абсолютної захищеності (а також абсолютної небезпеки), тому рівень економічної безпеки (так само як і рівень економічної небезпеки) ніколи не досягне свого максимального (мінімального) значення, нескінченно наближаючись до нього.

12 Характеристика витрат виробничої собівартості

Собівартість продукції – об’єктивна економічна категорія. Її існування зумовлене, насамперед, тим, що кожне підприємство повинно в рамках собівартості замістити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Економічне значення собівартості полягає в тому, що вона показує величину витрат підприємства на виробництво продукції.

У відповідності до П(с)БО 16 до виробничої собівартості продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені витрати. Ознаки класифікації собівартості витрат:

-1) в залежності від часу формування затрат:

а) планова собівартість (визнач. Перед початком планового періоду на основі норм витрачання ресурсів таїх цін)

б) фактична собівартість .9 відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бух.обліку)

в) нормативна

г)кошторисна

-2) в залежності від місця формування витрат:

а) виробнича соб-сть (грошові витрати на вир-во продукції в межах всього під-ва)

б) повна соб-сть (сукупність вир-чої соб-сті та позавиробнчих витрат)

в) цехова (сума витрат на вир-во продукції або в межах цеху). Цехова соб-сть включає такі елементи: 1)основні матеріали з врахуванням повернення відходів) 2) з/п основних виробничих робітників з нарахуваннями) 3) цехові витрати ( з/п допоміжних робітників, службовців, молодшого обслуговування персоналу з нарахуваннями). 4) інші цехові витрати ( розраховуються у відповідності до величини цехових витрат у %-му співвідношенні). Цехова соб-сть охоплює всі витрати цеху на виготовлення продукції. Усі витрати, що включаються до її складу є виробничими витратами, але поділ. На продуктивні і непродуктивні. Цехова соб-сть включає адміністративні і збутові витрати.

-3) за тривалістю розрахункового періоду соб-сть поділ. На місячну, квартальну та річну.

-4) за складом продукції соб-сть поділ. на:

а) соб-сть товарної продукції

б) соб-сть валової продукції

в) соб-сть реалізованої продукції

г) соб-сть НЗВ

В промисловості розрізняють соб-сть: індивідуальну та галузеву.

Індивід. соб-сть характеризує витрати окремого підприємства на вир-во і реалізацію продукції.

Галузева соб-сть показує середні у галузі витрати на вир-во і реалізацію того чи іншого виду продукції.

В процесі господ.дія-сті соб-сть формують в цілому по під-ві і , зокрема, по окремому структурному підрозділу.

Соб-сть структурного підрозділу це-вартість ресурсів, використаних в технологічному процесі, яка складає вир-чу соб-сть цього підрозділу.

До вир-чої соб-сть включають:

а)прямі матеріальні витрати

б)прямі витрати на оплату праці

в) інші прямі витрати

г)загальновиробничі витрати(включаються до постійних та змінних розподілених).

Виртати, пов`язані з вир-вом продукції згруповуються за статтями калькуляції. соб-сть продукції, як показник, використовується для контролю за рівнем витрат, а також для визначення екон.ефективності діяльності під-ва або структурного підрозділу.