43.У чому полягає сутність концепції Цільвої собівартості – система тар тег – костінг

Вперше наукового обґрунтування сучасна концепція «таргет-костингу» була розкрита Тоширо Хіромотою у 1988 р., поступово набула значної актуальності, і, в подальшому стала предметом наукових дискусій. Так, окрема група економістів зводить дану концепцію до суто технічної процедури управлінського обліку, тобто трактує її як «цільове калькулювання». Інша група – більш широкоглядна, вкладає в її зміст цілісну систему управління .

Поділяючи погляди другої групи фахівців, ми вважаємо, що «таргет-костинг» – це цілісна концепція управління, яка підтримує стратегію зниження витрат, реалізує функції планування і виробництва нового товару, превентивного контролю витрат і калькулювання цільової собівартості відповідно до ринкових вимог.

Суть цієї концепції полягає у розрахунку собівартості товару, виходячи з завчасно встановленої ціни реалізації, а, отже, наперед, визначеного прибутку. Оскільки ціна визначається через маркетингові дослідження, її можна приймати як фактичну ціну для товару, що реалізується. Для визначення цільової собівартості товару величина прибутку, який підприємство планує отримати, вираховується з очікуваної ціни. До цього залучаються всі учасники виробничого процесу, головним завданням яких є проектування та виготовлення продукту, який має відповідати цільовій собівартості[5].

Запровадження системи «таргет-костинг» на вітчизняних підприємствах дозволить реалізувати такі переваги: можливість інтеграції систем маркетингових досліджень та управлінського обліку; доповнення бюджетування прибутку, формування центрів відповідальності та центрів витрат, стратегії ціноутворення та інших оціночних процедур; можливість імплементного існування даного методу в межах традиційної системами вітчизняного обліку, як елементу, що збільшує та удосконалює можливості останнього. До потенційних проблем, які можуть виникнути при запровадженні даного методу можна віднести: ймовірність конфліктів між різними сторонами, залученими до процесу «таргет-костингу», високу працемісткість робіт, небезпеку запізнення виходу продукту на ринок через збільшення часу розробки.

Дещо пізніше «таргет-костингу» в японських організаціях стала набувати популярності система «кайзен-костинг» (kaizen costing – від японського «покращення в процесі невеликими прирісними порціями, а не шляхом великих інновацій). Основна відмінність «таргет-костингу» від новоствореної системи полягала у значно більших можливостях першого методу для реалізації змін, оскільки «таргет-костинг» застосовується на більш ранньому життєвому циклі продукту. Система «кайзен-костингу» тісно пов’язана з системою планування прибутку та основана на встановленні відхилень фактично досягнутого скорочення витрат від запланованого

44. Об’єкти та суб’єкти управління витратами на підприємстві, сутність функціонального аспекту системи управління витратами

Управління витратами на підприємстві здійснюється свідомо суб'єктами управління, якими є

керівники, фахівці підприємства та його структурних підрозділів (цехів, відділів, дільниць тощо).

Об'єктом управління в СУВ є процеси, операції та явища, які відбуваються на підприємстві під час

здійснення господарської діяльності, які розглядаються, як такі, на яких триває здійснення витрат,

інакше кажучи витрачаються ресурси.

У СУВ виокремлюють наступні аспекти: функціональний, організаційний та мотиваційний.

Функціональний аспект є первинним. У контурі загального циклу управління витратами його

сутність характеризують функціональні підсистеми

Планування витрат для підприємства є складовою планування діяльності промислового

підприємства і є системою техніко-економічних розрахунків, що відображають величину (зміну

величини) поточних витрат упродовж усього промислового циклу

Обчислення планових витрат потрібне для обґрунтування і прийняття господарських рішень,

фіксації рівня витрат, який досягатиметься у разі реалізації прийнятих до виконання рішень.

Розрізняють перспективне (довгострокове) і поточне планування. Довгострокове планування витрат

пов'язане із розробленням довгострокових господарських заходів. Воно має невеликий ступінь

точності та ймовірний характер. Поточні плани підприємства конкретизують реалізацію його

довгострокових цілей. Вони також мають імовірний характер, хоча і в значно меншій мірі, ніж

довгострокові плани. Ця обставина зумовлює потребу оперативного коригування планових витрат у

разі зміни факторів їх формування.

Функція регулювання в управлінні витратами полягає в здійсненні оперативних заходів з

усунення небажаних відхилень у виконанні планових завдань.

Контроль витрат формує механізм оберненого зв'язку. Його складовими є підсистеми обліку та

аналізу .Функція обліку витрат полягає у спостереженні, ідентифікації,

вимірюванні та реєстрації фактів витрачання ресурсів у процесі господарської діяльності

підприємства. За даними обліку проводиться аналіз виконання планових завдань. Проміжний аналіз

спрямований на поточне регулювання процесу виконання плану витрат. Досягнуті результати

порівнюються з планом, фіксуються відхилення, на які слід звернути увагу, робляться певні висновки з

прийняттям за ними відповідних заходів. Підсумковий аналіз пов'язаний з оцінюванням реалізації

планових завдань у цілому. За результатами цього аналізу розробляються глобальні заходи з

удосконалення СУВ.

У формуванні витрат підприємства вирізняють управлінський і фінансовий аспекти.

Управлінський аспект пов'язаний із внутрішніми потребами підприємства щодо планування, обліку та

регулювання витрат у процесі господарської діяльності. Його зміст має конфіденційний характер.

Фінансовий аспект стосується потреби переважно зовнішніх щодо-підприємства агентів

(державних установ, банків, акціонерів хоча його інформація може використовуватися й працівниками

управлінського персоналу даного підприємства. Отже, зміст фінансового аспекту формування витрат

є відкритим, публічним.