
- •1.Поняття кошторису витрат та його функції. Розподіл витрат для підрозділу на прямі та не прямі.
- •2. Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства.
- •3. Центр відповідальності: поняття та види за ознакою обсягу повноважень і відповідальності.
- •4. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат.
- •5. Переваги управління витратами за допомогою системи центрів відповідальності та вимоги до їх формування.
- •6. Сутність системи управління витратами «бенчмаркінг»?
- •9. Витрати на збут.
- •7. Характеристика загальновиробничих витрат підприємства.
- •8. Сутність системи управління витратами «кост-кілінг»?
- •10. Стимулювання зниження витрат у виробництві.
- •11 Обчислення рівня економічної безпеки підприємства
- •12 Характеристика витрат виробничої собівартості
- •13 Класифікація витрат та сфера її впливу в процесі обліку, аналізу, контролю та планування
- •14 Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •15 Методи проведення аналізу витрат
- •16 Характеристика інших витрат на підприємстві
- •17 Характеристика методів планування витрат
- •18 Характеристика мотиваційного аспекту управління витратами
- •19 Характеристика показників ефективності управління витратами
- •20 Види обліку витрат під-ва
- •21. Ієрархічна структура місць витрат на підприємстві
- •22. Функціональний, організаційний та мотиваційний аспекти системи управління витратами
- •23. Калькуляційні одиниці, їх види і використання
- •24. Бюджетування витрат
- •26. Розподіл витрат на змінні і постійні. Роль маржинального прибутку в налізі та прийнятті рішень.
- •27. Показники, що обчислюються та аналізуються cvp-аналізу
- •28. Склад і характеристика елементів системи управління витратами
- •2.1. Загальна схема управління витратами на підприємстві
- •29. Основні завдання контролю витрат. Види контролю за витратами.
- •30. Методика планування прямих витрат
- •31. Поняття кошторису витрат підроздулу та його функції
- •33. Сутність системи управління витратами старнлдарт-кост
- •34. Сутність і передумови аналізу системи витрати випуск прибуток
- •36. Сутність організаційногго та мотиваційного аспектів сУв
- •37. Види калькуляцій та їх призначення
- •38. Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності
- •39. Поняття калькулювання його роль і значення
- •35. Напрямки підвищення єфективності управління витратами
- •40. Діагностика резервів зниження собівартості
- •41.Характеристика функціональних складових підсистеми контролю витрат.Роль контролю у системі управління витратами
- •42. Сутність, переваги і вади калькулювання за повними витратами
- •43.У чому полягає сутність концепції Цільвої собівартості – система тар тег – костінг
- •44. Об’єкти та суб’єкти управління витратами на підприємстві, сутність функціонального аспекту системи управління витратами
- •45. Сутність, переваги і вади калькулювання за неповними витратами
- •46. Сутність середніх та граничних витрат та їх обчислення
- •47. Характеристика попередільного методу калькулювання собівартості продукції
- •48. Розподіл витрат на змінні та постійні. Роль маржинального прибутку в аналізі та прийнятті рішень
- •49. Надати характеристику основним концепція управління витратами
- •50. Специфіка та основні проблеми калькулювання у багато продуктовому виробництві
- •25. Факторний аналіз витрат підприємства
- •51. Надати характеристику задачам та принципам управління витратами.
- •52. Розмежування витрат на прямі та непрямі, а також на змінні та постійні. Практичне значення зазначеного поділу витрат для механізму управління ними.
- •53. Система показників оцінювання собівартості продукції (робіт, послуг).
- •54, 55. Зв’язок між калькуляційними статтями і елементами витрат.
- •55. Поділ витрат за економічними елементами, його практичне значення для управління витратами. Див 54
- •56. Система обліку витрат підприємства поєднує в собі три види обліку: оперативний, бухгалтерський та статистичний.
- •58.Обгрунтуйте напрямки підвищення ефективності управління витарами
- •60. Склад і характеристика елементів механізму управління витратами.
- •2.1. Загальна схема управління витратами на підприємстві
35. Напрямки підвищення єфективності управління витратами
Кожне підприємство має резерви по зниженню витрат до оптимального рівня, що дає можливість досягти відповідного зростання економічної ефективності діяльності та підвищенню необхідної конкурентоспроможності
Зниження витрат на виготовлення одиниці готової продукції дає можливість компанії або підприємству встановлювати більш гнучкі та низькі ціни на свою продукцію,а це в свою чергу встановлює перевагу перед конкурентами,у зв’язку з цим для кожного підприємства важливим є проведення аналізу витрат ефективності управління ними,з метою досягнення більш гнучкого економічного результату.
Найважливішими завданнями ефективності управління витратами вважаються:
1)підвищення загальної ефективності діяльності підприємства
2)визначення понесених витрат по основним функціям управління
3)розрахунок витрат по окремим структурним підрозділам
4)розрахунок витрат в цілому по підприємству
5)розрахунок можливих витрат на одиницю продукції
6)підготовка необхідної інформаційної бази,яка дозволяла б оцінити витрати під час вибору і прийняття господарських рішень
7)виявлення можливих технічних засобів і способів контролю за витратами
8)пошук відповідних резервів по зниженню витрат на всіх етапах виробничого процесу, а також у всіх структурних підрозділах підприємства
9)вибір методів пов’язаних з нормуванням витрат
10)проведення необхідного аналізу витрат з метою прийняття конкретних управлінських рішень ,щодо вдосконалення певних виробничих процесів,а також по формуванні цінової та асортиментної політики, оптимізації устаткування та завантаження обладнання, вибору можливих варіантів інвестиційного розвитку підприємства
40. Діагностика резервів зниження собівартості
Резерви зниження собівартості продукції - це кількісно вимірні можливості економії витрат живої та уречевленої праці. Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях життєвого циклу виробів і у процесі виробництва. На ранніх стадіях життєвого циклу виробів ефективним методом виявлення резервів зниження собівартості продукції є функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Використання функціонально-вартісного аналізу для зниження собівартості продукції, яку випускають, має деякі відмінності від його застосування при розробці нових виробів. Головна відмінність полягає у тому, що на стадії НДР і ДКР ФВА використовують для підвищення якості виробів, у комплексі з яким вирішують завдання зниження витрат на їхнє виробництво й експлуатацію, а для пошуку резервів зниження собівартості обсяг досліджень обмежують окремими виробами, їхніми елементами, технологією й організацією їхнього виробництва.
Результат проведення ФВА - зниження витрат на одиницю корисного ефекту - може бути виражений: підвищенням споживчих властивостей виробу при одночасному скороченні витрат, підвищенням споживчих властивостей при збереженні або економічно виправданому збільшенні витрат, скороченням витрат при збереженні або обгрунтованому зниженні функціональних параметрів виробу до необхідного рівня [6, 14].
Зниження зайвих витрат або їх повне усунення роблять у межах основної конструкції виробу, змінюють лише окремі елементи, але зберігають їхній взаємозв'язок і взаємодію з іншими складовими частинами виробу. Функціонально-вартісний аналіз виробів, здійснений з метою зниження собівартості, у першу чергу проводять за виробами, що мають найбільшу питому вагу в загальному випуску продукції за умови збереження її в перспективі. Можна використовувати й інші критерії для добору об'єкта ФВА, наприклад, питому вагу даного виробу в загальній трудомісткості матеріальних витрат, витрати конкретного матеріалу. За цими критеріями встановлюють і черговість проведення ФВА.
Для узагальнення даних про витрати складають таблицю, де відображають деталі і вузли, їх вартість за статтями калькуляції, у тому числі й податки, що відносяться до собівартості продукції. На підставі даних цієї таблиці утворюють узагальнену характеристику, досліджуваного об'єкта, в якій і відбирають деталі для ФВА, визначають конкретні завдання щодо зниження витрат на їхнє виготовлення. Важливе значення мають побудова й аналіз функціональної моделі. Цю роботу виконує головний конструктор або група його фахівців. Її результатом є формулювання головної функції на базі чіткого з'ясування всієї їхньої сукупності.