Структура

За цільовим критерієм структура виховного процесу є сукупністю (послідовністю) завдань, на вирішення яких спрямований процес.

За критерієм послідовності етапів і відповідних педагогічних дій структура виховного процесу має ряд стадій: 1) ознайомлення із загальними нормами і вимогами; 2) формування відносин; 3) формування поглядів і переконань; 4) формування загальної спрямованості особистості.

За критерієм зв'язку і залежностей між компонентами передбачається така послідовність організації виховного процесу: а) проектування, що включає визначення мети і конкретних завдань виховання; б) організація матеріальної (трудової, природоохоронної), суспільної (колективної, організаційно-управлінської, комунікативної), духовної (емоційно-почуттєвої, пізнавальної, ціннісно орієнтованої) Діяльності; в) регулювання міжособистісного спілкування і його корекція в процесі основних видів діяльності вихованців; г) контроль і підбиття підсумків, установлення співвідношення між одержаними і запланованими результатами, аналіз досягнень і невдач.

Виокремлюють такі основні напрями виховання у вітчизняній педагогіці:

трудове; національне; моральне; розумове; естетичне; соціально-правове; екологічне; фізичне.

• Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. Предметом такого виховання виступає професійна компетентність вихованця.

Завдання трудового виховання: – психологічна підготовка особистості до праці; – прищеплення виконавчої дисципліни, свідомого підпорядкування вимогам професійної діяльності; – підняття престижу праці; – практична підготовка до праці; – підготовка до свідомого вибору професії.

• Національне виховання. Досвід виховання має національні особливості (традиції, погляди, звичаї, світогляд тощо), бо кожен народ творить свою систему виховання, яка відповідає характерним рисам його народності. «Національне виховання – це історично зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь». Національне виховання також передбачає широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, патріотичних думок.

Мета національного виховання – формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців.

Національне виховання грунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу – любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю.

Основною, базовою і визначальною складовою частиною змісту виховання є моральне виховання, яке «...полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології».

Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві.

Сьогодні прийнято говорити про дві етичні (моральні) системи, якими користується людство.

Метою морального виховання є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Зміст морального виховання – виховання любові, поваги до батьків і старших, вірності у дружбі та коханні, свідомого, творчого ставлення до виконання професійних обов'язків, особистої відповідальності за свою працю, любові до рідної землі, до рідної мови, вірності ідеям, принципам народної моралі та духовності, шляхетного ставлення до жінки, уміння захищати слабших, турбуватися про молодших тощо.

Результатом морального виховання має бути формування моральної свідомості, на її основі – моральної культури, прищеплення навичок і звичок гідної поведінки. Моральна свідомість – це сукупність моральних понять, уявлень, поглядів, ідеалів, самоусвідомлення, системи моральних знань, які визначають стиль і смисл життя вихованця, формують загальне розуміння щастя і нещастя, обов'язку і відданості.

• Розумове виховання – важлива складова частина всебічного розвитку особистості вихованця, підготовки його до життя і професійної діяльності. Мета розумового виховання – розвиток мислення і пізнавальних здібностей Завдання розумового виховання: • нагромадження загальних і професійних знань; • розвиток мислення взагалі та різних його видів (діалектичного, логічного, абстрактного, алгоритмічного, технічного, творчого, системного); • формування культури розумової праці: – спеціальних умінь (читати мапу, електричну схему тощо); – уміння раціонально організовувати режим розумової праці; – здатності робити все точно і акуратно; – уміння зосереджено й уважно працювати в екстремальних умовах;

• Естетичне виховання – складова частина змісту виховання, яка безпосередньо спрямована на формування і прищеплення естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей, на розвиток здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси у всіх сферах діяльності.

Завдання естетичного виховання: – формування естетичних поглядів і смаків, навичок творити прекрасне;

– розвиток творчих здібностей; – виховання гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах.

• Соціально-правове виховання спрямоване на формування правової свідомості та культури ратної праці, повсякденної життєдіяльності у відповідності з вимогами законів, загальноприйнятих норм і принципів поведінки. Воно пов'язане з формуванням поваги до Конституції та інших законів і правових актів України.

Сучасна кризова ситуація в суспільстві не сприяє формуванню сприятливого правового і морального середовища для виховання молоді.

Основні завдання правового виховання: – доведення до вихованців законів і нормативних актів України та їх усвідомлення; – систематичне інформування вихованців з поточних і актуальних правових питань;

– формування у них правової свідомості; – прищеплення їм поваги до правових норм, принципів законності, розуміння необхідності їх дотримання; – доведення до вихованців правових норм, які стосуються правових основ їхньої діяльності; – вироблення у вихованців навичок і вмінь правової поведінки; – формування почуття нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності,

• Екологічне виховання спрямоване на усвідомлення природної феноменальності людини, яка повною мірою відповідає за життя й умови життєдіяльності на Землі.

Основні завдання екологічного виховання: – нагромадження екологічних знань та їх усвідомлення;

– прищеплення любові до природи, бажання берегти та примножувати її;

– формування навичок і вмінь діяльності у природі. Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень: – світу природи – середовища перебування людини, яка має бути зацікавленою у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії; – осмислення екологічних явищ і вміння робити висновки щодо організації як власної діяльності, так і колективу в природному середовищі; – усвідомлення вихованцями необхідності екологічної безпеки України; – формування моральних почуттів обов'язку і відповідальності за збереження краси природи та участі в її охороні; – спонукання вихованців до природоохоронної діяльності тощо.• Фізичне виховання – це складова частина загального виховання, спрямована на зміцнення здоров'я й загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.