16.Види дедуктивних умовиводів

Дедуктивний умовивід — це умовивід, в якому висновок зроблено обов'язково із засновків, які виражають знання достатньо великого ступеня загальності і які самі є знанням меншого ступеня загальності.

Види дедуктивного умовиводу: категоричний силогізм, умовний силогізм, розподільний с.

Термін силогізм означає здобуття висновку чи виведення наслідку.

• Категоричним називають, такий умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями.

• Розподільно-категоричним (більший засновок судження розподільне, а менший – категоричне)

• Умовно-розподільним силогізмом називають такий сил, у якому більший засновок є судженням умови, а менший розподільним.

17 Поняття логічного слідування.

Логічне слідування – одне з фундаментальних відносин між висловлюваннями по формі, що використовується для перевірки правильності міркувань.

Висновок з вихідних засновків здобувають за принципом логічного слідування. Він є системою логічних законів, дотримуючись яких можна набути нові знання на підставі попередніх. Засновки умовиводу відповідно назив підставою, висновок – наслідком, а закони логіки – обгрунтуванням умовиводу. З принципу логічного слідування випливає дуже важливиц результат: якшо вихідні висловлювання істинні, то й нове висловлювання буде істинним, а якшо хибні то й висновок буде хибним. Це положення назив аксіомою умовиводу.

2 варіат Умовивід є правильним, якщо і тільки якщо його логічна форма гарантує, що при істинності засновків ми обов’язково отримаємо істинний висновок, тобто не існує умовиводу даної форми з істинними засновками та хибним висновком.

Якщо дана умова виконується, то також говорять, що між засновками та висновком має місце відношення логічного слідування, що висновок логічно випливає з засновків.

19 Безпосередні умовиводи

Безпосередній умовивід - умовивід, до складу якого входить лише один засновок (і, звичайно ж, - висновок).

Оскільки його засновок виражається судженням, то цей вид умовиводу здійснюється у формі перебудови судження. За способом перебудови судження-засновку розрізняють такі види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення суб'єктові.

Перетворення - перебудова судження, внаслідок якої з вихідного утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості: стверджувальне судження перетворюється на заперечне, а заперечне - на стверджувальне.

Обернення - перебудова судження, внаслідок якої суб'єкт і предикат міняються місцями. При цьому якість судження зберігається, а кількість може змінюватися.

Основою для обернення є, зокрема, та обставина, що в судженні містяться знання про предмети, які мисляться як у суб'єкті, так і в предикаті. Внаслідок обернення змінюється предмет думки.

Протиставлення - перебудова судження, в ході якої одночасно здійснюються і перетворення, і обернення в тій чи іншій послідовності.

Якщо судження спочатку перетворюється, а потім обертається, то такий умовивід називається протиставленням предикатові. А якщо судження спочатку обертається, а потім перетворюється, то тоді ми маємо справу з протиставленням суб'єктові.

При протиставленні предикатові суб'єкт вихідного судження стає предикатом висновку, а суб'єктом висновку виступає поняття, суперечне предикатові вихідного судження (засновку).

Безпосередні умовиводи (йдеться про різні види перебудови судження) дають можливість:

•одержати нову інформацію (вивідне знання) на основі мінімальної кількості вихідних знань - одного простого судження;

•виявити ті знання, які містяться в судженні неявно;

•уточнити співвідношення обсягів суб'єкта і предиката;