- •1 Істоиичний характер науки логіки
- •2 Абстрактне мислення та його особливості.
- •3 Формалізація як метод логіки.
- •4 Поняття про форми мислення.
- •5 Основні закони логіки.
- •6 Логічна структура поняття.
- •7 Види понять.
- •8.Логічне відношення між поняттями
- •9Логічні операції над поняттями
- •10,11, 14 Логічна структура суджень (види простих суджень)
- •12 Розподілення термінів в категоричному судженні:
- •13 Логічні відношення між категоричними судженнями
- •15 Логічні відношення між складними судженнями
- •16.Види дедуктивних умовиводів
- •17 Поняття логічного слідування.
- •19 Безпосередні умовиводи
- •20 Поняття простого категоричного силогізму та його структура
- •21 Види індуктивних умовиводів
- •22 Аналогія умовиводу
- •23 Види доведення
- •24 Види спростування
- •25 Правила доведення і спростування
10,11, 14 Логічна структура суджень (види простих суджень)
Судження - це така форма мислення, в якій, поєднуючи поняття, що-небудь стверджується або заперечується про самих реальні речі і явища.
Судження поділяються на: прості і складні
Прості судження бувають:
Атрибутивні (називається таке судження, у якому стверджується або заперечується належність предмету визначеної властивості чи ознаки.)
Судження з відношенням (предикат представляє відношення маж предметами)
Судження існування (виражає існування предмета)
Атрибутивні ще поділяються на:
За якістю: (стверджувальні і заперечні)
За кількістю: (одиничні (суб’єкт одиничне поняття) загальні (загальне поняття) частково атрибутивні (представлено класом предметів))
Також атрибутивні с ще поділяються на: Загально стверджувальні(будь-який ) Частково стверджувальні(деякі) Загально заперечу вальні(жоден) Частково заперечувальні (деякі не)
До складних відносяться:
1) з'єднувальні;
2) роз'єднувальні;
3) умовні;
4) рівнозначні або еквівалентні.
12 Розподілення термінів в категоричному судженні:
Суб’єкт і предикат судження називають його термінами.
Розподілений термін – який мислиться в повному обсязі іншого або повністю в нього виключається.
Нерозподілений термін – обсяг тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.
озглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е, О.
1. У загальностверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р") суб'єкт завжди розподілений, а предикат у більшості випадків - нерозподілений.
2. У частковостверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою.
3. У загальнозаперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені.
4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта.
13 Логічні відношення між категоричними судженнями
В основу лог відношень між кат судженнями лежить їх схожість за змістом, який виражається через їх смисл та значення істинності суджень. З цього погляду погляду судження поділяють на порівняні та непорівнянні.
Серед не порівнюваних суджень розрізняють сумісні та несумісні.
Сумісними судженнями я такі, які одночасно можуть бути істинними
Розрізняють 3 види сумісності:
Еквівалентність(повна сумісність)
Субконтрастність (часткова сум)
Субординація (підпорядкованість)
Несумісні є судження, які не можуть бути одночасно істинними, розрізняють два види: протилежність, суперечність.
15 Логічні відношення між складними судженнями
Складні судження, як і прості, можуть бути порівнянними і непорівнянними.
Незрівнянні - це судження, які не мають спільних пропозиційних змінних (простих суджень).
Порівнянні - це судження, що мають однакові препозіціонно змінні (прості судження) і різняться логічними зв'язками, включаючи заперечення.
Складні порівнянні судження можуть бути сумісними і несумісними.
ВІДНОШЕННЯ СУМІСНОСТІ
До сумісним відносяться такі порівнянні судження, які одночасно можуть бути істинними. У складних судженнях, як і в простих, розрізняють три види сумісності: еквівалентність, часткова сумісність і підпорядкування.
Еквівалентні - це судження, які приймають одні і ті ж значення, тобто одночасно є або істинними, або хибними.
2. Часткова сумісність характерна для суджень, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними.
3. Підпорядкування між судженнями має місце в тому випадку у коли при істинності підпорядковуючого підпорядковане завжди буде істинним.
ВІДНОШЕННЯ НЕСУМІСНОСТІ
Несумісними є судження, які одночасно не можуть бути істинними. Це протилежність і протиріччя.
1. Протилежність - відношення між судженнями, які одночасно не можуть бути істинними, але можуть бути одночасно хибними.
2. Протиріччя - відношення між судженнями, які одночасно не можуть бути ні істинними, ні хибними. При істинності одного з них інше брехливо, а при хибності першого друге істинне.
