10,11, 14 Логічна структура суджень (види простих суджень)

Судження - це така форма мислення, в якій, поєднуючи поняття, що-небудь стверджується або заперечується про самих реальні речі і явища.

Судження поділяються на: прості і складні

Прості судження бувають:

• Атрибутивні (називається таке судження, у якому стверджується або заперечується належність предмету визначеної властивості чи ознаки.)

• Судження з відношенням (предикат представляє відношення маж предметами)

• Судження існування (виражає існування предмета)

Атрибутивні ще поділяються на:

За якістю: (стверджувальні і заперечні)

За кількістю: (одиничні (суб’єкт одиничне поняття) загальні (загальне поняття) частково атрибутивні (представлено класом предметів))

Також атрибутивні с ще поділяються на: Загально стверджувальні(будь-який ) Частково стверджувальні(деякі) Загально заперечу вальні(жоден) Частково заперечувальні (деякі не)

До складних відносяться:

1) з'єднувальні;

2) роз'єднувальні;

3) умовні;

4) рівнозначні або еквівалентні.

12 Розподілення термінів в категоричному судженні:

Суб’єкт і предикат судження називають його термінами.

Розподілений термін – який мислиться в повному обсязі іншого або повністю в нього виключається.

Нерозподілений термін – обсяг тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.

озглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е, О.

1. У загальностверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р") суб'єкт завжди розподілений, а предикат у більшості випадків - нерозподілений.

2. У частковостверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою.

3. У загальнозаперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені.

4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта.

13 Логічні відношення між категоричними судженнями

В основу лог відношень між кат судженнями лежить їх схожість за змістом, який виражається через їх смисл та значення істинності суджень. З цього погляду погляду судження поділяють на порівняні та непорівнянні.

Серед не порівнюваних суджень розрізняють сумісні та несумісні.

Сумісними судженнями я такі, які одночасно можуть бути істинними

Розрізняють 3 види сумісності:

• Еквівалентність(повна сумісність)

• Субконтрастність (часткова сум)

• Субординація (підпорядкованість)

Несумісні є судження, які не можуть бути одночасно істинними, розрізняють два види: протилежність, суперечність.

15 Логічні відношення між складними судженнями

Складні судження, як і прості, можуть бути порівнянними і непорівнянними.

Незрівнянні - це судження, які не мають спільних пропозиційних змінних (простих суджень).

Порівнянні - це судження, що мають однакові препозіціонно змінні (прості судження) і різняться логічними зв'язками, включаючи заперечення.

Складні порівнянні судження можуть бути сумісними і несумісними.

ВІДНОШЕННЯ СУМІСНОСТІ

До сумісним відносяться такі порівнянні судження, які одночасно можуть бути істинними. У складних судженнях, як і в простих, розрізняють три види сумісності: еквівалентність, часткова сумісність і підпорядкування.

1. Еквівалентні - це судження, які приймають одні і ті ж значення, тобто одночасно є або істинними, або хибними.

2. Часткова сумісність характерна для суджень, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними.

3. Підпорядкування між судженнями має місце в тому випадку у коли при істинності підпорядковуючого підпорядковане завжди буде істинним.

ВІДНОШЕННЯ НЕСУМІСНОСТІ

Несумісними є судження, які одночасно не можуть бути істинними. Це протилежність і протиріччя.

1. Протилежність - відношення між судженнями, які одночасно не можуть бути істинними, але можуть бути одночасно хибними.

2. Протиріччя - відношення між судженнями, які одночасно не можуть бути ні істинними, ні хибними. При істинності одного з них інше брехливо, а при хибності першого друге істинне.