16. Обов’язки і відповідальність роботодавця щодо виконання чинних нормативів про навчання з питань охорони праці

Відповідальність за організацію навчання з питань охорони праці на підприємстві покладається на його власника, а в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів. Контроль за своєчасним проведенням навчання здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки власником підприємства.

17. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків

Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.

Роботодавець, отримавши інформацію про нещасний випадок (крім випадків, які передбачають організацію спеціального розслідування), зобов'язаний:

• з використанням засобів зв'язку негайно повідомити про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (у разі пожежи); установу державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (у разі гострого професійного захворювання);

• видати наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менше 3 осіб та організувати розслідування.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки зі смертельним наслідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з 2 і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:

• зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;

• створити належні умови для роботи спеціальної комісії;

• організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;

• забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;

• організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.

Після затвердження акта форми Н-5 роботодавець у п'ятиденний строк зобов'язаний:

• видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій.;

• надіслати копії матеріалів розслідування органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні.

19. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві

Професійний характер хронічних захворювань та отруєнь визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ України.

У разі виникнення підозри на захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з документами до головного спеціаліста з професійної патології міста, який направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з Переліком МОЗ.

На кожного хворого заклад складає повідомлення за формою П-3, яке протягом 3 діб після встановлення діагнозу надсилається:

• роботодавцю;

• відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

• закладу, який обслуговує підприємство;

• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією у складі представників:

1. відповідної установи (голова комісії), яка здійснює державний санітарний нагляд за підприємством;

2. закладу, яке обслуговує підприємство;

3. підприємства;

4. профспілкової організації, членом якої є хворий;

5. відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана:

1. розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

2. розподілити функції між членами комісії;

3. розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

4. провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання;

5. скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області, на водному, повітряному, залізничному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління, якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Акт розслідування причин захворювання протягом 3 діб після закінчення розслідування надсилається роботодавцем хворому та органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Перший примірник акта зберігається на підприємстві 45 років.

Роботодавець зобов'язаний протягом 5 діб після закінчення розслідування розглянути матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання захворюванням та про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСБК для розгляду питань подальшої його працездатності.

Реєстрація та облік захворювань ведеться:

• на підприємстві;

• у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду;

• в установах (закладах) служби;

• у лікувально-профілактичних закладах.