10. Розслідування нещасних випадків на виробництві

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівник або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, що призводить до втрати працездатності на 1 робочий день чи більше.

Обов’язки керівника, який виявив НВ:

1) терміново організувати медичну допомогу;

2) повідомити власника та відповідну профспілку та спеціаліста з ОП;

3) зберегти до прибуття комісії обставин НВ;

4) вжити заходів щодо недопущення подібних випадків.

Протягом доби з моменту звернення потерпілим, лікувально-профілактична установа передає експертне повідомлення:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) фонду ЗДСС НВ;

3) санітарно-епідеміологічній службі (при отруєнні або проф. захворюванні).

Роботодавець повинен:

1) повідомити про НВ ФСС від НВ, орган державної пожежної охорони (при пожежі), санепідемслужбу (при проф. захворюванні чи отруєнні) та підприємство, де працює потерпілий (якщо командирований);

2) створити комісію з розслідування, до складу якої включені голова комісії (керівник служби ОП), керівник структурного підрозділу, представник профспілки або уповноважений.

Комісія зобов’язана протягом 3х діб:

1) визначити відповідність умов праці нормативам;

2) обстежити місце НВ, опитати свідків;

3) визначити обставини та причини НВ;

4) встановити осіб, які допустили порушення;

5) скласти акт за формою Н5 в 3х примірниках, Н1 – в 6ти.

Роботодавець зобов’язаний зареєструвати НВ в спеціальному журналі та надіслати акти форми Н5 і Н1.

1й Н1 – посадовій особі чи фахівцю з ОП виробництва;

2й Н1 – потерпілому;

3й Н1 – ФСС за місцем знаходження підприємства;

4й Н1 – керівнику структурного підрозділу, де стався НВ;

5й Н1 – територіальному органу Держгірпромнагляду ОП;

6й Н1 – профспілковій організації (місцевому органу виконавчої влади).

Спеціальному розслідуванню підлягають НВ зі смертельним наслідком та групові. Проводить комісія, до складу якої входить:

1) посадова особа Держгірпромнагляду;

2) представник органу, до сфери управління якого належить підприємство або орган виконавчої влади;

3) представник власника;

4) представник профспілки;

5) представник з питань ОП вищестоящого профспілкового органу (міністерства або відомства);

6) спеціаліст з санепідемстанції (якщо профзахворювання чи отруєнні).

11. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

Відповідно до ст..41 ЗУ «Про охорону праці»:

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.