5. Дослідник

Мета: Особистий внесок у розвиток науки-професії "соціальна робота".

Зміст діяльності. Пріоритетні напрямки соціальних досліджень:

1 Вивчення життєвого поля окремих осіб і малих груп людей, властивих їм індивідуальних негараздів та соціальних проблем, а також шляхів і способів їх розв'язання;

2. Характеристика соціальних послуг, що надаються населенню, в т. ч. попит на них, особливості надання та результативність;

3. Моніторинг професійної підготовки соціальних працівників та різних аспектів (рольового, функціонального, особистісного, ціннісного та ін.) їхньої професійної діяльності.

4. Багатофакторний аналіз соціальної політики і практики її реалізації організаціями і товариствами, причетними до соціальної сфери.

У дальньому зарубіжжі в трактовці рольових дій соціального працівника у дослідницькій діяльності превалюють два аспекти: інструментальний та етичний.

Інструментальний аспект містить не тільки опис основних дослідницьких методів (спостереження, анкетування, опитування, інтерв'ювання, аналіз документів/ідей, ділові ігри, соціометрія, моделювання, багатофакторний аналіз та ін.), а й широку аргументацію щодо різних авторських думок на користь використання у соціальних дослідженнях кількісних і якісних підходів.

Етичний аспект полягає у привертанні уваги всіх учасників досліджень до їх потенційних ризиків. Так, Девід Джиллеспи застерігає, що дослідження звичайно пов'язані з трьома видами нанесення збитків: учасникам (вони ризикують одержати стрес, можуть загинути або піддатися почуттю вини, приниженню власної гідності та ін.

У цивілізованих країнах зменшенню ризиків сприяють, зокрема, професійні етичні кодекси (соціальних працівників, психологів і т. ін.), дотримання яких обов'язкове для всіх представників професії.

Етичний кодекс Національної асоціації соціальних працівників США зобов'язує своїх членів:

• ретельно зважувати всі можливі наслідки для учасників дослідження;

• якомога повніше інформувати потенційних учасників, щоб одержати їхню добровільну і свідому згоду;

• захищати людей від несанкціонованого фізичного чи психологічного дискомфорту, страждань, шкоди, небезпеки чи збитків; використовувати одержану інформацію суто в професійних цілях, конфіденційно;

• ставити собі в заслугу тільки власну роботу, віддаючи належне внескам інших осіб.

• Група сервісних ролей

Витоки змісту сервісних ролей, спрямованих на самообслуговування професії "соціальна робота", містяться у перших програмних розробках професійної підготовки соціальних працівників; історичні витоки — на межі XIX—XX ст. До таких витоків ми відносимо, наприклад, діяльність першої національної школи прикладної філантропії (нині факультет соціальної роботи Колумбійського університету, США), яка відкрилася у 1898 році за ініціативою Мері Річмонд; Лондонської школи соціології (1903 р.), першої в Німеччині християнської соціальної жіночої школи (1915р.).

Сучасне трактування організаційно-змістовних функцій сервісних ролей, почало стверджуватися в інформаційному професійному просторі лише у 80-ті роки ХХ ст.