
- •1) Співвідношення кримінології з ін юр науками
- •Тема 2 - самостійно
- •1) Загальнонаукові методи:
- •2) Міжгалузеві методи:
- •Тема 4 Злочинність як обєкт кримінологічного вивчення
- •1 Напрям – соціальний.
- •Детермінація злочинності
- •1 Підхід - щодо розуміння природи причин та умов злочинності;
- •2 Підхід - щодо стр-ри причинного звязку та механізму розуміння детермінант;
- •3 Підхід - щодо хар-ру звязку причин злочинності та соц середовища.
- •1. За стійкістю криміногенної спрямованості особи:
- •1. За соц рівнем здійсненням превентивної д-сті поділ на:
- •2. З обсягом та спрямованістю превентивної д-сті поділ на:
- •3. За масштабом здійснення превентивної д-сті:
- •2) Органи прокуратури мають такі превентивні завдання:
- •4. За змістом мотивів необережних злочинів виділяють такі спонукання:
- •Злочинність неповнолітніх
- •1. За соціально-демографічними ознаками виділяються такі складові:
- •2. Щодо морально-психологічної хар-ки:
Детермінація злочинності
1) Поняття детерінації та детермінант
2) Детермінація та причинність, співвідношення детермінант злочинності та конкретного злочину
3) Науково-теоретичні підходи до вивчення причинності у кримінології
4) Класифікація детермінант злочинності
5) Основні детермінанти злочинності в Україні у сучасний період
Проблеми детермінації злочинності – основна наукова кримінологічна проблема, оскільки від обгрунтованості точності та предметності виявлення тих чинників, які обумовлють існування та розвиток злочинності, від цього залежить виконання основного завдання кримінології – вироблення науково обгрунтованих заходів протидії злочинності.
Детермінація злочинності як складний багаторівненвий комплексний процес являє собою процес обумовлення існування злочинності, який проявляється через взаємозвязок та взаємообумовленість сукупності явищ, процесів, фактів, проявів.
Детермінанти – ті явища, процеси, прояви, події соц буття, які обумовлюють злочинність як явище.
Процес детермінації – складна взаємдія різноманітних форм звязків – функціональних (відоюражає обєктивну, жорстку відповідність у співіснуванні та мінливості 2 факторів); статистичних (зміна хар-ру розподілу 1 фактора в залежності від зміни іншого); кореляційних (як різновид статистичного, зміни стану одного обєкта корелюється зміною стану іншого); звязків станів (певний стан явищ в даний момент при даних умовах необхідно визначає стан цього фактора в ін момент); причинних (генетичний, породжуючий звязок).
Відповідно до різновидів детермінуючих звязків виділяють різновиди детермінації: причинну, обумовлюючу, корелятивну, функціональну тощо.
При вивченні злочинності найбільш важливими є причинна та обумовлююча детермінація.
В сис-му криінологічної детермінації включаються такі детермінанти: причини, умови, кореляти.
Вони відрізняються за механізмом дії в процесі детермінації злочинності.
Причини – це явища, процеси, які породжують, спричинюють інші явища – наслідок.
Умови – явища, процеси, обставини, які не породжують злочинність як наслідок, але сприяють чи ств можливості для виникнення або прояву причини. Звязок між умовами, причинами та наслідком є обумовлюючим, дія умов не є необхідною, а ймовірною. Прояв умов можливий у певних обставинах місця та часу.
Умови поділ. за хар-ом впливу на причину:
- умови що сприяють формуванню причини
- умови що сприяють реалізації причини
Кореляти – показники які повязані з причинами чи умовами кореляційним звязком, що відображає відповідність змін певних явищ чи процесів без породжуючого впливу на наслідок.
Сук-ть зазначених детермінант утв детермінуючий комплекс.
Лекція 17.10.2012
Стосовно співвідношення детрмінант злочинності як соціального масштабного явища, стосовно співвідношення детермінант злочинності і конкретних злочинних проявів треба мати на увазі, що причини та умови конкретних злочинів виступають первинним елементом сис-ми криміногенних детермінуючих факторів.
Але сис-ма криміногенних факторів не може бути зведена до арифметичної суми причин всіх злочинів, що входять в сукупність. Вона наділена якісно новими інтегральними властивостями , не притаманними окремим злочинам.
Процес детрмінації включає (системно) відповідні рівні детермінациії - від особливого до загального. Детермінанти окремих злочинних проявів набувають ознак узагальнення, втрачають свою індивідуальну значимість, набуваючи ознак суспільних тенденцій та протиріч, в яких переважають ознаки соц типовості і соц абстракції.
В такому вигляді вони виявляються як соціальні причини та умови причинності вцілому. А на рівні вищого узагальнення як соц передумови суспільних явищ, окремим різновидом яких є злочинність.
№3
Складність та багатозначність процесу злочинності як явища, так само складного та багатоаспектного, обумовили різні підходи кримінологів щодо вивчення причин злочинності.