3. Зовнішньоекономічна діяльність

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з діючим законодавством і має право використовувати кошти в конвертованій валюті, отриманій від імпорту товарів і послуг, необхідних для зміцнення матеріально-технічної бази і задоволення соціально-економічних, культурно-побутових умов та потреб Товариства та його працівників. ТзОВ «Стар-Буд» має право одержувати валютні кредити та інвестиції від своїх закордонних партнерів та інвесторів. При цьому валюта використовується ним самостійно згідно з чинним законодавством. По одержаних Товариством кредитах та інвестиціях держава відповідальності не несе.

2. Майно та кошти Товариства

Майно Товариства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність; продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Джерелами формування майна Товариства:

• грошові та матеріальні вклади засновників,

• доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності,

• доходи від цінних паперів,

• кредити банків та інших кредиторів,

• капітальні вкладення і дотації з бюджетів,

• безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій та громадян,

• надходження від продажу майнових об'єктів, що належать підприємству,

• майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.

Товариство володіє, користується і розпоряджається власним майном на свій розсуд, здійснює відносно нього дії, які відповідають Статуту та не суперечать діючому законодавству. Суб'єктом права власності на майно Товариства є Товариство, а не його учасники. Ризик випадкової втрати або пошкодження майна, що є власністю Товариства або передане йому учасником у користування, несе Товариство.

3.Розподіл прибутку та покриття збитків.

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків та облігаціях, якщо вони були емітовані Товариством,а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші обов'язкові платежі до бюджету. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства. Напрями використання прибутку визначаються Зборами Учасників.

Загальні збори учасників Товариства щорічно після затвердження звіту за рік визначають частину чистого прибутку Товариства, що підлягає розподілу між учасниками. За рішенням зборів учасників, учасникам може виплачуватися частина прибутку Товариства одержана за результатами півріччя. У цьому випадку між учасниками не може бути розподілено більше як 50% прибутку. Частина прибутку Товариства, призначена для розподілу між учасниками, розподіляється пропорційно належним їм часткам в статутному капіталі Товариства. Право на одержання частини прибутку має особа, що є учасником Товариства на день здійснення виплат.

Товариство вправі затримати виплату частини прибутку, якщо:

• учасник не повністю вніс вклад,

• не зважаючи на рішення загальних зборів учасників, учасник відмовляється відшкодувати шкоду, заподіяну Товариству;

• учасник відмовляється виконати свої зобов'язання перед Товариством, що виникли на основі цивільно-правових договорів,

• проведення виплат призведе до неплатоспроможності Товариства.

За рішенням загальних зборів учасників, прибуток Товариства може не розподілятися між учасниками, а використовується на цілі, визначені зборами учасників. Збитки, в тому числі ті, що призвели до зменшення статутного капіталу, покриваються за рахунок резервного фонду. У недостатності сум резервного фонду для покриття збитків, збори учасників можуть прийняти рішення про внесення додаткових внесків.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, централізовані капітальні вкладення, кредити банків.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством мінімального розміру заробітної плати.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Товариства встановлюються в контракті.

Відносини Товариства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів.

Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю керівника, якщо інше не передбачене законодавством.