9. Жорсткість води. Види жорсткості. Одиниці виміру.

Жорсткість води- обумовлена наявністю в них розчиних солей кальцію і магнію. іони вони безпечні у санітарно-гігієнічних відношення але спричинюють те що приготування їжі буде займати більше часу також погіршують сама їжі, окрім цього вони призводять сухість та подразливість шкіри. Також жорстка вода зовсім не придатна для використання у технічному застосуванні тому утворюється шар накипу на стінках парових котлів зо призводить до різкого знижування теплопровідності цих стінок и спричинює витрати енергії.Жорстка вода при взаємодії з милом не утворює піну потому що солі пальмітинової і стеаринової кислоти, які входять у склад мила переходять у нерозчинний кальцієві солі. Одиниці виміру жорсткості води- вимірюється у моль-еквівалентів іонів магнію та кальцію, які містяться у одному літрі. Один моль-еквівалента відповідає вмісту одному літрі води 20,04 мг іона Сa а іона Мg відповідає 12,16 мг.

Жорсткість ділиться на такі види

М'яка жорсткість – до 2 м-евк/л

Середня жорсткість – 2-10 м-екв/л

Жорстка – більше 10 м-екв/л

Жорсткість морської води значно вище ніж жорсткість річкової або озерної. Найм'якіша вода - дощова.

Є карбонатна жорсткість і не карбонатна.

Карбонатна зумовлена наявністю у воді гідрокарбонатів кальціюCa(HCO3) та магнію Mg(HCO3). Некарбонатна – зумовлена наявністю сильних кислот сульфатів або хлоридів магнію та кальцію. При пом’якшені води легше усунути карбонатну жорсткість. Рівновага між гідрокарбонатом, карбонатом кальцію, водою й CO2 можна подати у рівняя.

.CaCO3 випадає в осад. Кальцій при нагріванні води осаджується у вигляді гідрооксиду або основного карбонату.Таким чином карбонатна жорсткість води, яка зумовлена наявністю гідрокарбонатів кальцію та магні усувається.

10. Загальна характеристика головної підгрупи 4 групи хімічних елементів.

Включає дві підгрупи 1) головна підгрупа карбону (С,Si,Ge,sn,Pb) та 2) побічна підгрупа титану (Ti,Zr,Hf)

a) , характерний ступінь оксисненя є “+4” та “+2”. Для С і Si є ступінь +4 а для С до Pb є +2 . Кислотні властивості помірно слабшають від Si до Pb. Неметалічні властивості простих речовин сильніше виражені ніж у елементів третьої групи. Карбон-неметал. Силіцій та германій- напівпровідники, станум (олово) та плюмбум (свинец) – метали.

Група Титана-містить на зовнішньому рівні два s-елементи. Це d-елементи.. Вони мають високу температуру плавлення ступынь окиснення +4 , сполуки з оксигеном +2,+3- нестійкію TI-Zr-Hf- надзвичайно тугоплавкі використовуються для виготовлення твердих сплавів.За високих температур утворюють солі

11. Загальна характеристика елементів головної підгрупи 2 групи.

Складається з двох підгруп головна підгрупа берилію та підгрупа цинкую. Усі вони метали . На зовнішньому шелектроному рівні по 2 електрони. Для них характерний ступінь окиснення +2. У берилію перебуває 2 електрони на передостанньому рівні а у всіх інших по 8 електронів. Енергія іонізації у Be(берилій) вища ніж у інших металів. Be- амфотерна сполука то Mg(OH)2- слабка основа а Сa(OH) і Ba(OH)-сильна основи. Висока токсичність берилію та барі.

Підгрупа цинку (Zn-Cd-Hg) електрона формула .Підрівень d цілком заповнений і стабільний, невеликі розміри радіуса атома і висока іонізація енергії зумовлюють слабкіші відновні властивості елементів. Токсичними є ртуть, цинк та кадмій.