1. Вступна частина

1.1. Загальні відомості про Аргентум нітрат

Аргентум нітрат (азотно кисле срібло, пекельний камінь, ляпіс) – в природі як сполуки не має, є лише саме срібло, яке зустрічається в таких мінералах як аргентит – Ag₂S, та кераргирит – AgCl, прустит - Ag₃AsS₃, піраргерит - Ag₃SbS₃, стефанит 8(Ag, Cu)₂S-Sb₂S₃.

1.2. Фізичні властивості

Аргентум нітрат – безбарвні ромбічні кристали. Густина 4,352 г/см³, температура плавлення 209,7 ^оС, при температурі більше 300 ^оС розкладається. Розчинність у воді (г/100г): 122,2 при 0 ^оС, 222,5 при 20 ^оС, 770 при 100 ^оС. Розчинність в метиловому спирті 3,6 г/100г, в етиловому 2,12 г/100г, в ацетоні 0,44 г/100г, в піридині 33,6 г/100г ( усі розчинності при 20 ^оС)

1.3. Добування

А) Добувають щляхом розчинення мідно – срібного сплаву в кислоті нітратній при нагріванні. Щоб очистити аргентуму нітрат від домішок, його осаджують кислотою хлористоводневою у вигляді аргентуму хлориду. Останній відновлюють цинком і срібло, звільнене від домішок знову розчиняють в кислоті нітратній.

AgCu+4HNO₃ =AgNO₃+Cu(NO₃)₂+NO↑+2H₂O

AgNO₃+HCl=AgCl↓+HNO₃

2AgCl+Zn+H₂SO₄=2Ag↓+Zn SO₄+2HCl

3Ag+4HNO₃=3AgNO₃+ NO↑+2H₂O

Б) отримують дією азотної кислоти на срібло , оксид, сульфід або карбонат срібла

Ag + 2HNO₃ = AgNO₃ + NO₂↑ + H₂O.

Ag₂O + 2HNO₃ = 2AgNO₃ + H₂O.

1.4. Застосуваня

Широко використовується в аналітичній хімії. В медицині використовувався як препарат ляпіс для припікання ранок. А також для виготовлення дзеркал, красителів для хлопчатобумажної ткані, як каталізатор.

1.5. Методи якими можливо проаналізувати аргентуму нітрат та їх характеристика

І Методи титрування з застосуванням індикаторів

1.5.1. Титрування роданідом калію або амонію (метод Фольгарда)

Метод заснован на реакції між йонами Ag⁺ та SCN^- і утворенні малорозчинного осаду роданіду срібла за реакцією Ag⁺+ SCN^- = AgSCN↓. В якості індикатора використовують розчин нітрату заліза або залізоамонійних галунів. Утворення AgSCN триває до ти пір, доки до дослідного розчину не буде додано еквівалентне вмісту срібла кількість росчину роданіду калію або амонію.

Після точки еквівалентності з'являється надлишок йонів SCN^-, які утворюють з йонами Fe³⁺ забарвлений в червоний колір комплекс FeSCN²⁺. Титрування проводять в кислому середовищі.

1.5.2. Титрування з адсорбційними індикаторами

Відомі методи прямого титриметричного визначення срібла, засновані на реакціях осадження з застосуванням кольорових, флуоресцентних і окисно-відновних адсорбційних індикаторів. Срібло титрують галогенід-, ціанід- або роданід-йонами в присутності різних кольорових індикаторів.

1.5.3. Методи окисно-відновного титрування.

Засновані на реакціях окиснення-відновлення, вони не знаходять широкого застосування.

Запропонований метод визначення срібла, заснований на його відновленні до метала за допомогою титрованого розчину ферум сульфату в присутності фторидів лужних металів при рН = 4,10 – 4,65 в присутності окисно-відновного індикатору варіамінового синього.

1.5.4. Комплексонометричне титрування.

Комплексна сполука срібла з комплексоном ІІІ малостійке тому пряме комплексонометричне визначення проводиться рідко. Пряме титрування можливе в аміачно-лужному середовищі з індикатором –сумшшю тимолфталексона і диметилтимолового жовтого в спыввыдношенны 10:1. Титрувати слід до переходу світло- синього забарвлення в світло-жовте.

ІІ Фізико-хімічні методи

1.5.5. Рефрактометричний метод аналізу.

Заснований на вимірюванні показника заломлення. Перевага методу в прстоті, точності, швидкості, можливості проведення аналізу з малим об'ємом речовини, можливості автоматизації. Спеціальної підготовки речовини не вимагається, за виключенням тих випадків, коли розчин необхідно освітлити або з розчину слід вилучити компоненти, які заважають рефрактометричному визначенню. В аналітичній практиці використовують для проведення ідентифікації речовин, визначення чистоти і тотожності речовин.

1.5.6. Турбідіметричний метод.

Заснований на вимірюванні інтенсивності світлового потоку, що пройшов крізь розчин зі зваженими частинками. Не є таким точним як фотоколориметричні методи. На практиці застосовується тільки в тих випадках, якщо досліджувані іони або речовини, які неможливо визначити фотоколориметричними методами, тобто ті що не дають забарвлених стійких сполук. Досить широко використовується метод фототурбідіметричного титрування. При цьому можуть використовуватись реакції, які проходять швидко, наприклад реакції утворення AgCl або BaSO₄, і не можеть використовуватися реакції, проведення яких вимагає складних тривалих операцій.