- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації та методи утворення фондів страхового захисту та їх характеристика.
- •4. Страхування як економічна категорія та його ознаки
- •5. Роль страхування в активізації бізнесу та у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства.
- •6. Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •7. Функції страхування та їх характеристика.
- •8. Принципи страхування та їх характеристика
- •9. Сутність поняття «об’єкт страхування». Об’єкт страхування в майновому, особистому страхуванні та страхуванні відповідальності.
- •10. Страхова відповідальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності (страхового покриття).
- •11. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •12. Страхова сума: зміст і особливості визначення в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності.
- •13. Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •14. Строк страхування і строк дії договору страхування: розбіжності між цими поняттями.
- •15. Страхова франшиза: види, призначення та особливості застосування.
- •16. Страхове поле; рівень охоплення страхового поля. Страховий портфель.
- •17. Страховий збиток: зміст і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •18. Сутність поняття «страхове відшкодування». Взаємозв’язок та розбіжності понять «страховий збиток» і «страхове відшкодування».
- •19. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •20. Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •23. Форми проведення страхування та їх особливості.
- •24. Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування (з урахуванням міжнародного досвіду).
- •Загальні види страхування
- •25. Класифікація страхування за статусом страхувальника і за статусом страховика.
- •26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •27. Історичні передумови виникнення страхування. Первинні форми страхового захисту.
- •28. Основні етапи розвитку страхування та їх характеристика.
- •29. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •30. Розвиток страхування в індустріальному суспільстві.
- •31. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •32. Еволюція страхування в сучасній Україні.
- •33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •34.Oсновні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •35. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •36. Необхідність і сутність ризик-менеджменту.
- •37. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •38. Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •39.Специфіка ризиків у особистому страхуванні.
- •40. Специфіка ризиків у страхуванні відповідальності.
- •41. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •42. Поняття і структура страхового тарифу.
- •43. Призначення нетто-ставки і навантаження у страховому тарифі.
- •44. Особливості визначення страхової премії в загальному страхуванні.
- •45. Особливості визначення страхової премії в страхуванні життя.
- •55. Банківсько-страхова інтеграція в сучасних умовах розвитку фінансового ринку.
- •56. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •57. Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •58. Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •59. Міжнародна асоціація органів державного нагляду (iais). Регулювання страхової діяльності в країнах єс.
- •60. Умови ліцензування страхової діяльності в Україні.
- •61. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •62. Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •1. Господарські товариства:
- •63. Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •64. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •65. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •66. Бізнес-процеси в страхуванні та їх характеристика.
- •67. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •68. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •69. Істотні умови договору страхування та їх характеристика.
- •70. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •71. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •72. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •85. Сутність перестрахування та його значення.
- •90. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •91. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
90. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми,тобто у непропорційному перестрахуванні цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Відповідальність за непропорційним договором установлюється в абсолютній сумі (договір ексцендента збитку) чи у відсотках (договір ексцедента збитковості). Ліміт відповідальності цедента називають першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика – покриттям.
Особливості непропорційного перестрахування:
• страховик може захиститися від великих збитків, що впливають на його фінансові результати;
• перестраховик не бере участі у відшкодуванні дрібних збитків, які легко покриваються страховиком;
• тантьєма в договорах цієї форми, як правило, не передбачається.
Непропорційне перестрахування представлене договором ексцедента збитку та договором ексцедента збитковості.
Згідно з договором ексцедента збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком перевищує обумовлену в договорі суму у разі настання страхового випадку.
Наприклад, існує договір ексцедента збитку на 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. Збиток становить 800 тис. ум. од. Перестраховик виплачує 500 тис. ум. од., а цедент відшкодовує 200 + 100 = 300 тис. ум. од.
Збитки можуть виникати внаслідок одного випадку або кумуляції ризиків. Тому розрізняють два типи покриття:
ризиковий ексцедент збитку (одиничний ризик);
катастрофічний ексцедент збитку (захист від кумуляції збитків в разі настання одного випадку, н-д, стихійного лиха).
Договір ексцедента збитковості покриває не окремі ризики, а збитковість за всім портфелем договорів, що має цедент за даним видом страхування.
Відмінність договору ексцедента збитковості полягає в тому, що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків лише у випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Розмір збитковості, понад який вступає в дію договір, установлюється так, щоб компанія-цедент не мала можливості отримати прибуток з частки її відповідальності.
Наприклад, відповідальність перестраховика встановлена на рівні 103 – 127 %. Збитковість за даний рік – 135%. Отже, перестраховик покриває тільки 24% (127 – 103) від загальної збитковості, а цедент покриває 111 % збитковості (103 + 8), де додаткові 8 % (135 – 127) становлять перевищення верхнього ліміту відповідальності перестраховика (127 %).
Особливості договорів ексцедента збитковості:
• повна довіра перестраховика щодо компанії-цедента, її стратегії в проведенні страхування;
• це форма покриття, що призначена для кореляції відхилень частотності від норми. Отже, обов'язково мають існувати попередні форми перестрахуваня;
• ліміт страховика має бути на такому рівні, щоб компанія-цедент на початок дії договору ексцедента збитковості вже несла понаднормативні збитки.