- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації та методи утворення фондів страхового захисту та їх характеристика.
- •4. Страхування як економічна категорія та його ознаки
- •5. Роль страхування в активізації бізнесу та у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства.
- •6. Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •7. Функції страхування та їх характеристика.
- •8. Принципи страхування та їх характеристика
- •9. Сутність поняття «об’єкт страхування». Об’єкт страхування в майновому, особистому страхуванні та страхуванні відповідальності.
- •10. Страхова відповідальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності (страхового покриття).
- •11. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •12. Страхова сума: зміст і особливості визначення в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності.
- •13. Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •14. Строк страхування і строк дії договору страхування: розбіжності між цими поняттями.
- •15. Страхова франшиза: види, призначення та особливості застосування.
- •16. Страхове поле; рівень охоплення страхового поля. Страховий портфель.
- •17. Страховий збиток: зміст і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •18. Сутність поняття «страхове відшкодування». Взаємозв’язок та розбіжності понять «страховий збиток» і «страхове відшкодування».
- •19. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •20. Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •23. Форми проведення страхування та їх особливості.
- •24. Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування (з урахуванням міжнародного досвіду).
- •Загальні види страхування
- •25. Класифікація страхування за статусом страхувальника і за статусом страховика.
- •26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •27. Історичні передумови виникнення страхування. Первинні форми страхового захисту.
- •28. Основні етапи розвитку страхування та їх характеристика.
- •29. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •30. Розвиток страхування в індустріальному суспільстві.
- •31. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •32. Еволюція страхування в сучасній Україні.
- •33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •34.Oсновні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •35. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •36. Необхідність і сутність ризик-менеджменту.
- •37. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •38. Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •39.Специфіка ризиків у особистому страхуванні.
- •40. Специфіка ризиків у страхуванні відповідальності.
- •41. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •42. Поняття і структура страхового тарифу.
- •43. Призначення нетто-ставки і навантаження у страховому тарифі.
- •44. Особливості визначення страхової премії в загальному страхуванні.
- •45. Особливості визначення страхової премії в страхуванні життя.
- •55. Банківсько-страхова інтеграція в сучасних умовах розвитку фінансового ринку.
- •56. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •57. Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •58. Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •59. Міжнародна асоціація органів державного нагляду (iais). Регулювання страхової діяльності в країнах єс.
- •60. Умови ліцензування страхової діяльності в Україні.
- •61. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •62. Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •1. Господарські товариства:
- •63. Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •64. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •65. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •66. Бізнес-процеси в страхуванні та їх характеристика.
- •67. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •68. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •69. Істотні умови договору страхування та їх характеристика.
- •70. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •71. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •72. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •85. Сутність перестрахування та його значення.
- •90. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •91. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
69. Істотні умови договору страхування та їх характеристика.
70. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише валютою України, а страхувальник-нерезиден – іноземною вільно конвертованою валютою або валютою України у випадках, передбачених чинним законодавством.
71. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
72. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 ЗУ Про страхування; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
73. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
74. Необхідність і сутність страхування життя.
75. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
76. Принцип капіталізації та інвестиційна складова в страхуванні життя.
77. Особливості договору страхування життя.
Сферою страхування життя є всі види страхування життя та безперервного страхування здоров’я. Страхування життя характеризується тим, що страхові суми накопичуються під час дії договору страхування (капіталізуються), а потім виплачуються з % страхувальникам. Min термін дії договорів страхування життя за вимогами Мінфіну має становити 3 роки, а для цілей оподаткування Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», який звільняє від оподаткування операції зі страхування життя, такий min термін становить 10 років.
Обрання страхувальником страх. полісу для цілей накопичення і отримання певних % у вигляді інвестиційного доходу за цим полісом замість депозитних вкладів і вкладів у ЦП пов’язане з тим, що:
при укладенні договору страхування накопичення коштів відбувається паралельно із наданням страхового захисту;
страховий поліс забезпечує стабільні відсотки на суму внесених коштів і може визначати конкретні напрямки інвестування коштів.
Існують такі види страхування життя:
▪ змішане страхування життя
▪ довічне страхування (на випадок смерті)
▪ весільне страхування (на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу в зареєстрований шлюб або досягнення 21 року)
▪ страхування дітей (на страхування приймаються діти до 15 років; min строк дії договору 3 роки, максимальний – 18, якщо дитині менше 6 місяців; страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування)
▪ страхування пенсій та ін.
Базовим видом страхування життя є змішане страхування життя. У західній практиці тут поєднується страхування на випадок дожиття і на випадок смерті. В Україні сюди традиційно включається ризик отримання інвалідності або втрати працездатності внаслідок нещасного випадку.
Страхова сума може бути встановлена у будь-якому розмірі. Єдиним обмеженням є здатність страхувальника сплатити відповідну страхову премію.
Рівень страхових премій залежить від ймовірності смерті страхувальника, а отже від:
▪ віку страхувальника (застрахованого) на страхування приймаються особи від 16 до 70 років з таким розрахунком, щоб на момент закінчення договору цій особі виповнилося 72-75 років; верхня вікова границя визначається середньою тривалістю життя; нижня межа визначається юридичною дієздатністю і наявністю паспорту.
▪ стану здоров’я обмеження за станом здоров’я стосуються непрацюючих інвалідів І групи.
▪ громадянства як правило страхуються громадяни України або ті, хто проживає на території України.
Обсяг відповідальності страховика за договорами змішаного страхування життя включає:
▪ дожиття до останнього дня дії договору (право отримати страхову суму та % виникає на наступний день; виплачується повна сума страхування, навіть якщо застрахований отримував виплати за фактом втрати здоров’я від нещасного випадку)
▪ втрата здоров’я від нещасного випадку і, як різновид цієї відповідальності, встановлення інвалідності (включає травматичне ушкодження організму, а також гостре отруєння; виплачується певний % страхової суми; виняток це випадки внаслідок протиправних і навмисних дій застрахованої особи)
▪ смерть застрахованої особи (страхова виплата буде становити повну страхову суму, але виплата не відбудеться у перші 9-12 місяців, якщо людина помре від злоякісних новоутворень або серцево-судинних захворювань)
Якщо смерть застрахованої особи настає внаслідок навмисних дій, то виплачується тільки сума страхових внесків (без %).
Страхувальник може розірвати договір за власним бажанням і отримати викупну суму (сума страхових внесків на даний момент витрати на ведення справи). Проте більшість договорів змішаного страхування життя виключає можливість їх розірвання протягом 1-2 років (з метою забезпечення стабільності страхового портфеля).
78. Сучасний стан страхування життя в Україні.
79. Сутність загального страхування, його класифікація.
80. Ринок загального страхування в Україні та його роль у забезпеченні страховим захистом юридичних і фізичних осіб.
81. Майнове страхування. Характеристика ризиків за окремими видами майнового страхування.
82. Страхування відповідальності. Характеристика ризиків за окремими видами страхування відповідальності.
83. Особисте страхування. Характеристика ризиків за окремими видами особистого страхування.
84. Сутність співстрахування та механізм його застосування.
Співстрахування – страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.
За наявності угоди між співстраховиками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.
На практиці страховик, котрий бере участь у страхуванні в меншій частці, підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку. Однак це не зобов'язує його підпорядковуватися всім рішенням лідируючого страховика.
Якщо страхувальник застрахував об'єкт не на повну суму, він розглядається як один зі страховиків і несе відповідальність за недостра-хованою часткою. Інколи страховики, які беруть участь у співстраху-ванні, вимагають, щоб страхувальник сам виступав спІвстраховиком, тобто утримував на власній відповідальності частину ризику.
Інколи співстрахування розглядається як окремий випадок перестрахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгодженням приймають чи передають на страхування великі ризики.
