25. Класифікація страхування за статусом страхувальника і за статусом страховика.

В загальному страхуванні застосовується ще один варіант класифікації: класифікація за статусом страхувальника. Вона передбачає поділ усього розмаїття страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян (у зарубіжному страхуванні використовують термін "Personal lines"), і ті, які обслуговують інтереси суб'єктів підприємницької діяльності ("Commer-cional lines"). Така класифікація охоплює різноманітні об'єкти, але здебільшого вона стосується майнового страхування і страхування відповідальності. Окрім класифікації за статусом страхувальника, існує потреба також у класифікації за статусом страховика. Така класифікація використовується здебільшого для забезпечення державного регулювання страхової діяльності (видання ліцензій, ведення державного реєстру страхових компаній тощо), контролю за страховиками, аналізу розвитку страхового ринку в інституційному і територіальному розумінні. У цьому плані можна виокремити страхування комерційне (в Україні, згідно з чинним законодавством, його здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу, повних, командитних товариств, товариств із додатковою відповідальністю; в інших країнах комерційне страхування здійснюють також приватні страхові компанії), взаємне (його здійснюють товариства взаємного страхування), державне (його здійснюють спеціалізовані державні страхові організації).

26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).

В обов'язковому страхуванні страхові відноси­ни виникають згідно із законом. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальни­ка, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбаче­ний законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому. При обовязковому страхуванні також необхідно укладати договір.

Серед видів обовязкового страхування виділяють державне страхування, здійснювати яке має право лише Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”. Державне обов'яз­кове страхування проводиться за рахунок коштів бюджету і поширю­ється, здебільшого, на державних службовців, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою для їхнього життя й здоров'я.

Згідно з Законом України «Про страхування» до складу обов'язкового страхування віднесено:

• медичне страхування;

• державне особисте страхування військовослужбовців і військо­возобов'язаних, призваних на збори;

• державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

• державне обов'язкове особисте страхування медичних і фар­мацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефі­циту людини при виконанні ними службових обов'язків;

• державне особисте страхування працівників митних органів;

• державне особисте страхування працівників прокуратури;

• державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

• державне особисте страхування службових осіб державної конт­рольно-ревізійної служби України;

• державне особисте страхування службових осіб державних по­даткових інспекцій;

• державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

• особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

• державне страхування спортсменів вищих категорій;

• державне страхування працівників державної лісової охорони;

• страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

• страхування життя І здоров'я суддів;

• державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;

• страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'я­заних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіацій­них робіт, та пасажирів, які перевозяться за заявкою замовника без придбання квитків;

• страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;

• страхування відповідальності повітряного перевізника І вико­навця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних па­сажирам, багажу, пошті, вантажу;

• страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

• страхування цивільної відповідальності власників транспорт­них засобів;

• страхування авіаційних суден;

• обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських куль­тур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських під­приємствах;

• страхування цивільної відповідальності оператора ядерної уста­новки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.