Гігієнічна характеристика повітряного середовища закритих приміщень

Як зазначалося вище, з гігієнічної точки зору виділяють повітряне середовище промислових приміщень, житлових і громадських будівель. Стан повітряного середовища промислових приміщень значною мірою визначається технологічним процесом, що може сприяти не тільки зміні параметрів мікроклімату, але й виділенню в повітря різних шкідливих речовин і пилу. Концентрації токсичних речовин у повітрі цехів визначаються технологічним процесом (хімічні реакції, дроблення, плавлення, механічні процеси й т.д.), хімічним складом і агрегатним станом сировини, проміжних і кінцевих продуктів, герметизацією устаткування, апаратурним оформленням цехів, автоматизацією технологічного процесу, вентиляцією й ефективністю видалення шкідливих викидів з технологічного устаткування і повітря цеху і т.д. При несприятливих поєднаннях зазначених факторів концентрації пилу і газоподібних токсичних речовин можуть перевищувати ГДК і привести до формування у працюючих захворювань професійної етіології. Причини їх виникнення і способи профілактики є предметом спеціальної гігієнічної дисципліни – гігієни праці. Хімічний склад повітряного середовища житлових і громадських будівель визначається складом атмосферного повітря і специфічних забруднювачів. Це забруднювачі антропогенного походження, тобто газоподібні продукти життєдіяльності людини (діоксид вуглецю, аміак і амонійні сполуки, сірководень, індол, скатол, леткі жирні кислоти і т.д.), токсичні речовини, виділювані в повітря з полімерних будівельних й оздоблювальних матеріалів (фенол, формальдегід, трибутил-фосфат і т.д.), забруднювачі, пов'язані з господарсько-побутовим процесом (спалювання газу, прання, приготування їжі). У кінцевому виді стан повітряного середовища в приміщенні визначається ступенем комунального благоустрою, санітарним станом приміщення, ефективністю вентиляції, щільністю заселення і т.д. Основний внесок у забруднення повітря житлових і громадських будівель вносять антропогенні забруднювачі. Ще М.Петенкофер запропонував як критерій чистоти повітря цих приміщень концентрацію діоксиду вуглецю, яка дорівнює 0,1 %. Однак у даний момент цей показник не вважають повністю адекватним, тому що забруднювачі полімерного походження можуть накопичуватися в значних концентраціях навіть при допустимому рівні діоксиду вуглецю, тобто немає паралелізму в нагромадженні діоксиду вуглецю і забруднювачів полімерного походження. Отже, для оцінки стану повітряного середовища приміщень, крім діоксиду вуглецю, необхідно визначати вміст у повітрі аміаку і амонійних сполук. Сумарна оцінка органічного забруднення визначається величиною окиснюваності повітря. Необхідно також ураховувати вміст у повітрі речовин полімерного походження і зіставляти їх з відповідними ГДК, тому що продукти, які виділяють полімери, здебільшого токсичні для людини. При санітарній оцінці повітряного середовища житлових і громадських будівель ураховують об’єм вентиляції і величину повітряного куба на одну людину, джерела забруднення повітря, кількісні і якісні характеристики забруднювачів.

Ці питання входять у перелік обов'язків санітарних лікарів, фахівців з комунальної гігієни.

ЛЕКЦІЯ 9