32.Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.

Держава – організація політичної влади у суспільстві, яка забезпечує його цілісність, функціонування і розвиток шляхом управління та координації інтересів різних соціальних груп

Ознаки держави

1. Поширення влади на людей що проживають на належній території

2. Суверенітет

3. Наявність специфічного апарату примусу та управління

4. Узгодження інтересів різних соціальних груп

5. Встановлює норми права

6. Вираз інтересів певної частини населення

7. Для утримання влади встановлює податки

8. Вирішує загальносуспільні справи

Соціальна сутність держави

Здатність задовольняти потреби і координувати інтереси різних соціальних груп і формувати загально значимий інтерес

Призначення

Забезпечення цілісності суспільства шляхом управління загальносуспільними справами

Функції держави – основні напрямки діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і призначення

• за соціальним значенням

• основні, що характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а, різною мірою, багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їхнім об'єктом є широке коло споріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності. До основних функцій держави належать, наприклад, функція оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян та ін.;

• додаткові (допоміжні), що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних: забезпечення збереження державної та військової таємниці, зміцнення збройних сил, організація та підтримка військового обладнання і т.п.

• за сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:

• внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:

• економічній, в якій держава виступає, як організатор виробництва, координатор господарської діяльності та економічних процесів;

• культурній, виховній, освітній, науковій, спортивній і пропагандистській;

• соціальній, де держава виступає організатором соціального забезпечення, тобто страхування, опіки, піклування, компенсації, охорони здоров'я тощо;

• підтримки порядку. Внутрішня функція підтримки порядку має два аспекти. Перший полягає в гарантуванні елементарного порядку (переслідування за звичайні злочини, правосуддя, утримання тюрем і апарату охорони громадського порядку і т.п). Другий — у захисті суспільного ладу від дестабілізації або деструкції, тобто фактично це функція правоохоронно-політична.

• зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики. До них належать такі функції, як підтримання міжнародного миру, міжнародне економічне співробітництво, організація міждержавних зв'язків тощо. Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їхнього розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися.

• за часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції поділяються на:

• постійні, що здійснюються протягом всього часу існування держави. До цього виду належать, наприклад, охорона країни, охорона правопорядку тощо;

• тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існування держави чи пов'язані з певним фактом. Прикладом може бути розробка конституційного законодавства, ліквідація наслідків стихійного лиха чи соціального конфлікту;

• за сферою суспільного життя:

• економічні;

• політичні;

• гуманітарні.

Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і функції. Апарат сучасної демократичної держави характеризується наступними ознаками:

• демократизмом, тобто він будується на основі здійснення принципу народовладдя і виконує волю переважної більшості населення;

• суверенністю, тобто незалежністю від будь-яких політичних сил у суспільстві при здійсненні своїх завдань і функцій;

• законністю, тобто точним і неухильним виконанням вимог закону всіма державними службовцями, всіма державними органами;

• гуманізмом, спрямованістю на забезпечення прав і свобод людини, орієнтацією всієї діяльності на інтереси людини;

• соціальною справедливістю, тобто забезпеченням консенсусу у суспільстві, балансу інтересів різних його груп;

• розподілом влади, тобто поділом єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, за наявності ефективних механізмів їхньої взаємодії та взаємоконтролю та при незалежності кожної з них.

33. Основні теорії походження держави.

-теологічна - поява держави пов'язана з наданням якимись божественними силами представникам певного роду чи соціальної групи, наприклад жерців, права керувати іншими. Така влада є «від Бога» і повинна здійснювати його волю на Землі. Аврелій Августин. - патріархальною концепцією походження держави, біля витоків якої стояли ще Конфуцій та Арістотель, держава є результатом розвитку сім'ї. Так, Арістотель розглядав виникнення держави як природний процес розвитку та ускладнення форм спілкування людей: спочатку люди об'єднуються в сім'ї, потім декілька сімей утворюють поселення, а на завершальній стадії цього процесу постає держава. Конфуцій вважав, що держава — це велика сім'я, і відносини в ній мають будуватися за аналогією з сімейними.

-договірна, або конвенціональна, теорія походження держави, творцями якої були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо та ін. За цією теорією держава виникла в результаті свідомої і добровільної угоди людей, які раніше перебували у природному, додержавному стані, а потім для того, щоб надійно забезпечити свої основні права і свободи, вирішили створити державу. Головним завданням держави є турбота про спільне благо

- насильством, завоюванням. Ідейну основу таких концепцій склала модна тоді теорія соціального дарвінізму, якій притаманне зведення закономірностей розвитку суспільства до закономірностей біологічної еволюції і висунення принципів природного відбору, боротьби за існування та виживання найбільш пристосованих як визначальних чинників суспільного життя. Представники теорії завоювання — Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський та інші — доводили, що держави виникли в результаті завоювання одних народів іншими. - Класову, або соціально-економічну, теорію походження і сутності держави створив марксизм. Вона викладена, зокрема, у працях «Походження сім'ї, приватної власності і держави» Ф. Енгельса, «Держава і революція» В. І. Леніна і є однією з найбільш науково обгрунтованих. За цією теорією держава існувала не завжди. Вона є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи під впливом розвитку продуктивних сил, який супроводжувався виокремленням різних видів праці та появою приватної власності. - Головний зміст різновидів психологічної концепції походження держави складає обгрунтування її виникнення та існування психологічними причинами. Йдеться, зокрема, про те, шо за своїм складом люди поділяються на схильних до влади, здатних брати відповідальність не лише за себе, а й за інших, та тих, хто уникає відповідальності і схильний перекласти її на інших, делегувавши їм певні права на управління суспільним життям. Причини виникнення первісних держав

1.перехід від економіки привласнюючої до економіки виробничої

2.формування соціально-неоднорідного суспільства з різними інтересами

3.необхідність вирішення загальних для суспільства справ

4.захист від зовнішнього нападу

Основні причини утворення сучасних держав

Виникнення сучасних держав можливе лише за правомірної реалізації права народу на політичне самовизначення

Способи утворення сучасних держав

Розпад держав

Обєднання держав