- •2.Поняття травмуючої ситуації. Класифікація травмуючи ситуацій.
- •5.Визначення та співвідношення понять «психічна травма», «травмуюча подія», «травматичне переживання», «травматичний стрес».
- •6.Психічна травма та її наслідки
- •7.Психодинамічна концепція психічної травматизації.
- •8.Когнітивні умови виникнення психічної травми.
- •9.Психофізіологічні механізми виникнення психічної травми.
- •10.Сутність феномену «переживання
- •11.Зміст переживання травмуючої події,та психологічні механізми.
- •12.Біль та страждання як компоненти переживання психічної травми.
- •13.Психологічні прояви «нормального горя». Скорбота як форма прояву психічного болю. Основні стадії прояву.
- •14.Психічні реакції та стани, що є наслідком травми: страх, тривога, провина, реакції втрати.
- •15. Особливості переживання травмуючих ситуацій в залежності від структури внутрішнього світу людини (за ф.Е.Василюком).
- •16. Особливості переживань при розлученні. Стратегії психологічної корекції.
- •17. Зміни я-концепції особистості в умовах втрати роботи.
- •18. Переживання наближення смерті та психічні стану, що його супроводжують.
- •19. Суїцид як наслідок психотравматизації. Особистісні детермінанти самогубства.
- •20.Психологічні переживання насильства. Стадії протікання.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •22. Екстремальна ситуація та її психологічні наслідки.
- •23. Конструктивне та деструктивне вирішення проблем кризових станів.
- •24. Зв'язок життєвих сценаріїв та віктимної поведінки клієнта.
- •25. Поняття психічного стресу та дистресу. Психологічні засоби подолання негативних наслідків стресу.
- •26. Синдром посттравматичного стресового розладу (ptsd)
- •27. Методи діагностики стресу та птср.Стрес
- •29. Птср у ветеранів бойових дій.
- •30. Особливості птср у дітей.
- •31. Психологічні особливості онкохворих людей.
- •32. Психологічні наслідки техногенних катастроф.
- •33. Зміни психологічного статуса у ліквідаторів аварії на чаес
- •34. Психологічні наслідки терористичних загроз.
- •36. Психосоматичні розлади внаслідок травматизації.
- •37. Вікові особливості психологічного травматизму .
- •38. Психологічні наслідки та реабілітація жертв згвалтування.
- •39. Принципи надання психологічної допомоги в травмуючій ситуації.
- •51.Застосування групових методів роботи з клієнтами, що пережили психічну травму. Принципи допомоги, механізми підтримки.
- •52.Екзистенційна тривога та її корекція. Нормальна та невротична тривога.
- •53.Стратегія позитивної психотерапії у роботі з переживаннями.
- •54.Основні поняття психодинамічного підходу: мотиви, потяги, внутрішні конфлікти, захисні механізми.
- •55. Біхевіористський напрям у психології травмуючих ситуацій.
- •56. Процедура методу систематичної десенсибілізації.
- •57. Випадки застосування методу систематичної десенсибілізації: ситуації, що викликають підвищену тривогу, фобії, реакції уникання.
- •58. Принципи надання психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях у парадигмі гуманістичної концепції.
- •59. Гештальт-підхід до надання допомоги у психотравмуючих ситуаціях.
- •60.Нормальна, невротична та екзистенційна провина.
- •61. Екзистенційний підхід до граничних проблем існування: смерті, свободи, ізоляції, втрати смислу.
- •62. Метод «рухів очима» ф.Шапіро у роботі з травматичними переживаннями.
- •63.Психологічна допомога у травмуючих ситуаціях у світлі екзистенційної парадигми.
- •64. Основні методи нлп, що використовуються у травматичних та посттравматичних ситуаціях.
- •65. Позитивна психотерапія як засіб допомоги клієнтам з психологічною травмою.
- •66. Когнітивний напрям у психології травмуючи ситуацій
- •68.Основні техніки когнітивної терапії а. Бека.
- •69. Застосування методів арт-терапії в роботі з особами, що пережили психічну травму.
- •71. Етапи процедури систематичної десенсибілізації
- •73. Методи арт-терапії в роботі з психотравмуючими ситуаціями.
64. Основні методи нлп, що використовуються у травматичних та посттравматичних ситуаціях.
НЛП – концепція згідно якої зміна психологічного стану людини змінюється при трансформації психологічного образу травмуючої ситуації .
Завдяки тому що використання методів НЛП дозволяє психотерапевту “проникнути за симптом” і до рівня роботи з розумовими стратегіями людини, НЛП може задовольнити досить великі запити людей. Беручи участь у тих чи інших діях, запропонованих психотерапевтом, людина не тільки вирішує поставлене собою завдання, а й навчається нової стратегії, що у майбутньому може допомогти справлятися з цими ситуаціями. Однією з основних поглядів НЛП у сфері психотерапії є переконання у цьому, що кожна людина має внутрішні ресурси на вирішення всіх своїх завдань і здобутки своєї мети. важливе підхід, який відрізняє НЛП від інших напрямів психотерапії, це у тому, що будь-яких змін можна досягнути досить легко і з найменшими негативними переживаннями. Характерним прикладом може бути робота у техніці “Бистре лікування фобій”, у якій людина замість повторного проживання свого переляку до полуобморочного стану, дозволити собі донесхочу посміятися. Зокрема, те й залежності (куріння, алкоголізм, наркоманія) і шкідливих звичок, фобічних реакції (страх висоти, темряви, самотності, страх після аварій, катастроф і стихійних лих), соматичні алергії, контроль ваги й різні психосоматичні захворювання (виразка шлунку шлунка, мігрень, гіпертонічна хвороба, багато сексуальні розлади, і ін.), депресивні гніву й ін.
Під час появи нейролінгвістичного програмування його головним завданням була сфера комунікативних і мовних явищ. Згідно з уявленнями нейролінгвістичного програмування наш досвід складається з наших відчуттів і особливостей людини. В системі нейролінгвістичного програмування немає чітких граней того, що можливо пізнати, до того ж вважається, що краще дослідити досвід людини, ніж щось інше.
У результаті цього з'явилося кілька областей застосування нейролінгвістичного програмування:
--різні психологічні явища, такі як фобії;несвідомі феномени: занурення в транс і інші несвідомі процеси;
---вмедицині нейролінгвістичне програмування застосовується для управління больовими відчуттями і здоров'ям;
--вивчення парапсихологічних явищ: екстрасенси, провісники;
--бізнес, в основному використовується при тренінгу персоналу;
--повсякденні ситуації, такі як переговори, або ж просто розмову з дитиною;
--дослідження духовних станів і переживань людини;
--вивчення поведінки людини, а також з'ясування причин різкої зміни його поведінки;
---вдосконалення роботи з різними ситуаціями спілкування;
--моделювання поведінки деяких відомих особистостей, з метою дізнатися, як повів би себе ця людина в певній ситуаці
65. Позитивна психотерапія як засіб допомоги клієнтам з психологічною травмою.
Позитивна психотерапія (її іноді називають терапією здоровим глуздом) базується на трьох принципах.
Перший - проста загальнолюдська віра «в хороше». підсвідома віра всіх людей в те, що вони заслуговують щастя і успіху, - явний доказ наявності в кожному з нас відповідних сил і навичок.
Другий принцип - принцип рівноваги. На початку терапії психотерапевт використовує деякий набір прийомів, щоб витягнути клієнта з негативної зони сприйняття дійсності, врівноважити. Перш ніж рухатися в бік успіху, позитивіст повинен як мінімум поставити людину на ноги, повернути йому здатність об'єктивно оцінювати ситуацію.
Третій принцип - п'ятиступінчаста модель терапії. Первинний сеанс вважається успішним, якщо вдалося пройти перші два ступені: спостереження на дистанції і інвентаризацію. Так на першому ступені психолог відводить клієнта на певну дистанцію від його ситуації і пропонує поспостерігати за нею з боку. Другий ступінь - інвентаризація. На цьому етапі психолог з'ясовує, як виявляється конфлікт або проблема в різних сферах діяльності людини. Наприклад, на рівні тіла: всякий раз думки про сформовану ситуацію супроводжуються головним болем, або людина замикається в собі і менше спілкується з оточуючими. Тобто психолог інвентаризує ті області життя клієнта, на які конфлікт вплинув. На третьому ступені важливо примирити клієнта з його ситуацією. Четвертий ступінь - вербалізація, тобто обговорення проблеми. В інших напрямках це відбувається при першій же зустрічі, але Пезешкіан стверджує: обговорювати проблему в подробицях варто тільки тоді, коли клієнт зміг відійти від неї на кілька кроків і поглянути, що діється навколо.
Нарешті, п'ятий ступінь - розширення цілей. Жодна мета не може бути кінцевою, вона лише трамплін для нових досягнень. Психотерапевт якраз і допомагає сформулювати ці нові досягнення.
Позитивна психотерапія ефективна при вирішенні сімейних проблем, у подоланні комунікативних труднощів і при психосоматичних розладах. Методика допомагає невпевненим у собі, замкнутим людям, що страждають від тривоги, депресії, різних фобій, а також тим, хто переживає професійні невдачі, труднощі кар'єрного росту.
У процесі позитивної психотерапії КЛІЄНТ НАВЧАЄТЬСЯ:
бачити позитивні сторони конфлікту, порушення, хвороби;
бачити шляхи, які привели його до даної ситуації;
знаходити внутрішні ресурси, звертати увагу на інші аспекти свого життя;
бачити здатності за конфліктом, порушенням, хворобою, говорити про те , що спочатку було болючим, відкрито обговорювати з партнером конфліктні сторони відносин;
знаходити ресурси і способи вирішення конфлікту, знаходити інші життєві цілі, ставати терапевтом для себе і свого оточення, самостійно справлятися з життєвими труднощами.
