- •2.Поняття травмуючої ситуації. Класифікація травмуючи ситуацій.
- •5.Визначення та співвідношення понять «психічна травма», «травмуюча подія», «травматичне переживання», «травматичний стрес».
- •6.Психічна травма та її наслідки
- •7.Психодинамічна концепція психічної травматизації.
- •8.Когнітивні умови виникнення психічної травми.
- •9.Психофізіологічні механізми виникнення психічної травми.
- •10.Сутність феномену «переживання
- •11.Зміст переживання травмуючої події,та психологічні механізми.
- •12.Біль та страждання як компоненти переживання психічної травми.
- •13.Психологічні прояви «нормального горя». Скорбота як форма прояву психічного болю. Основні стадії прояву.
- •14.Психічні реакції та стани, що є наслідком травми: страх, тривога, провина, реакції втрати.
- •15. Особливості переживання травмуючих ситуацій в залежності від структури внутрішнього світу людини (за ф.Е.Василюком).
- •16. Особливості переживань при розлученні. Стратегії психологічної корекції.
- •17. Зміни я-концепції особистості в умовах втрати роботи.
- •18. Переживання наближення смерті та психічні стану, що його супроводжують.
- •19. Суїцид як наслідок психотравматизації. Особистісні детермінанти самогубства.
- •20.Психологічні переживання насильства. Стадії протікання.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •22. Екстремальна ситуація та її психологічні наслідки.
- •23. Конструктивне та деструктивне вирішення проблем кризових станів.
- •24. Зв'язок життєвих сценаріїв та віктимної поведінки клієнта.
- •25. Поняття психічного стресу та дистресу. Психологічні засоби подолання негативних наслідків стресу.
- •26. Синдром посттравматичного стресового розладу (ptsd)
- •27. Методи діагностики стресу та птср.Стрес
- •29. Птср у ветеранів бойових дій.
- •30. Особливості птср у дітей.
- •31. Психологічні особливості онкохворих людей.
- •32. Психологічні наслідки техногенних катастроф.
- •33. Зміни психологічного статуса у ліквідаторів аварії на чаес
- •34. Психологічні наслідки терористичних загроз.
- •36. Психосоматичні розлади внаслідок травматизації.
- •37. Вікові особливості психологічного травматизму .
- •38. Психологічні наслідки та реабілітація жертв згвалтування.
- •39. Принципи надання психологічної допомоги в травмуючій ситуації.
- •51.Застосування групових методів роботи з клієнтами, що пережили психічну травму. Принципи допомоги, механізми підтримки.
- •52.Екзистенційна тривога та її корекція. Нормальна та невротична тривога.
- •53.Стратегія позитивної психотерапії у роботі з переживаннями.
- •54.Основні поняття психодинамічного підходу: мотиви, потяги, внутрішні конфлікти, захисні механізми.
- •55. Біхевіористський напрям у психології травмуючих ситуацій.
- •56. Процедура методу систематичної десенсибілізації.
- •57. Випадки застосування методу систематичної десенсибілізації: ситуації, що викликають підвищену тривогу, фобії, реакції уникання.
- •58. Принципи надання психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях у парадигмі гуманістичної концепції.
- •59. Гештальт-підхід до надання допомоги у психотравмуючих ситуаціях.
- •60.Нормальна, невротична та екзистенційна провина.
- •61. Екзистенційний підхід до граничних проблем існування: смерті, свободи, ізоляції, втрати смислу.
- •62. Метод «рухів очима» ф.Шапіро у роботі з травматичними переживаннями.
- •63.Психологічна допомога у травмуючих ситуаціях у світлі екзистенційної парадигми.
- •64. Основні методи нлп, що використовуються у травматичних та посттравматичних ситуаціях.
- •65. Позитивна психотерапія як засіб допомоги клієнтам з психологічною травмою.
- •66. Когнітивний напрям у психології травмуючи ситуацій
- •68.Основні техніки когнітивної терапії а. Бека.
- •69. Застосування методів арт-терапії в роботі з особами, що пережили психічну травму.
- •71. Етапи процедури систематичної десенсибілізації
- •73. Методи арт-терапії в роботі з психотравмуючими ситуаціями.
62. Метод «рухів очима» ф.Шапіро у роботі з травматичними переживаннями.
В основу цього методу покладений природній процес рухів очей , який активізує внутрішній механізм нервової системи, спрямований на переробку травмуючих спогадів. Ця техніка розроблена і ефективно застосовується головним чином для лікування гострих психотравм, які викликані психогенними перевантаженнями, що за своєю інтенсивністю перевищують можливості адаптаційних процесів людини . Особливості негативних психологічних змін, які відбуваються при таких дистресах є подібними до психогенних перевантажень, що можуть супроводжувати передстартові переживання спортсменів.
Один з принципів, закладених до цієї психотехніки, ґрунтується на наявності у особистості вродженої системи:
психо-фізіологічного механізму переробки травмуючої інформації для досягнення ”оптимального стану душевного здоров’я” . При психотравмі порушується природний баланс цієї системи, яка не готова до певного рівня інтенсивності стресу. Але при її активізації за допомогою техніки ДПРО - (Десенсибілізація та переробка рухами очей ) вона перетворюватиме інформацію до терапевтично прийнятного рівня. Модель прискореної переробки інформації, розглядає більшість патологій, як такі, що виникли у наслідок стійких патернів, сформованих життєвим досвідом, який у свою чергу сформував відповідну структуру особистості з її специфічною індивідуальною ідентичністю. Порушення цього цілісного уявлення про себе та начебто передбаченого реагування в тих чи інших психотравмуючих ситуаціях призводить до негативно забарвленого дисонансу, в першу чергу у психічній сфері особистості. У зв’язку з цим у людини виникає негативне ставлення до самого себе, до своїх здібностей тощо, що призводить до виникнення депресивних та інших станів, які заважають нормальному подальшому функціонуванню особистості, її діяльності. ДПРОне потребує значної кількості часу та проходить більш інтенсивно і швидко.
Основний психотерапевтичний ефект в техніці ДПРО робиться на встановленні адаптивного зв’язку асоціативних
нейрофізіологічних ланцюгів з інформаційно-переробною системою. Зв’язок між цими двома системами проходить в межах системи більш високого системного порядку – нейро-психо-фізіологічній системі, до якої крім іншого входять як відповідні анатомічні субстрати, які керують органами зору, провідні нервові шляхи, так і індивідуально-психологічні особливості
особистості, в тому числі і інтелектуальні. Наявність такого зв’язку апріорі передбачає взаємовплив всіх складових систем як на вищому, так і на низових рівнях. Основна ідея ДПРО полягає в тому, що за допомогою рухів очей активізуються всі складові згаданої системи та запускається психологічний механізм, що активізує інформаційно-переробну функцію.
63.Психологічна допомога у травмуючих ситуаціях у світлі екзистенційної парадигми.
"Екзистенція - це те, що ти повинен зробити зараз, тут. Вона виключає відкладання на завтра, або перекладання на плечі іншого, на плечі ближнього, на плечі нації, держави, суспільства. Ти повинен сам. Головне у понятті екзистенції - це ідея відсутності предзаданності, відсутності детермінованості того, що відбувається зараз, тут і тепер, у даний час.
Людина в кожен момент свого життя сама вирішує, що буде далі і куди вона буде розвиватися. Напрямок розвитку людини визначається виключно вибором , який вона робить.
Людина з моменту народження знаходиться в постійній взаємодії зі світом, у якому перебувають потенційні смисли його існування, які він повинен відкрити, знайти для себе. Світ несе в собі, як певну загрозу, так і позитивні можливості і альтернативи, з яких людина повинна робити вибір. Тому увага екзистенціальних психологів буде не стільки людина сама по собі, скільки екзистенційні проблеми, породжені його взаємодією зі світом.
При порівнянні гуманістичної і екзистенціальної парадигм у психології можна виділити три основні пункти, за якими вони розходяться:
1. погляд на детермінанти розвитку особистості
2. ставлення особистості та соціуму, одиниця аналізу
3. проблема добра і зла, сфера етики.
екзистенційна психологічна допомога — це консультативна модель, в якій основні внутрішні конфлікти зосереджуються навкруги усвідомлення екзистенційних розладів, що ведуть до виникнення почуття тривоги. На думку РоллоМея, складовими особистості є свобода, індивідуальність, соціальна інтегрованість, глибина релігійності (духовності). Звідси виходить, що особистість — це здійснення процесу життя в вільному, соціально інтегрованому індивідуумі, наділеному духовним началом .
Головна мета консультування — досягти того, щоб особистість переживала своє існування як реальне. При цьому враховується протистояння клієнтів внутрішнім конфліктам і здатність миритись з ними; стратегія захисту і стратегія ухиляння, звільнення клієнтів від здатності бажати, розвиток здатності проявляти співпереживання, вольові якості та прагнення самостійно приймати рішення.
Практика. Екзистенційне консультування як деякий погляд на людське існування (однак це не строга система) передбачає неприйняття механічних підходів. Клієнт тут представлений як індивідуум, який зіткнувся з такою реальністю, в якій є місце внутрішнім конфліктам. Використання підходу можливе також і в екстремальній ситуації.
Стосунки консультанта і клієнта можна характеризувати як присутність, автентичність, відданість, відсутність контрпереносів. У процесі консультування характерним є саморозкриття консультанта.
У ході індивідуального консультування враховують сформова-ність певних видів захистів (від тривоги, пов'язаної зі смертю, свободою, ізоляцією, в ситуації відсутності смислів). Підхід використовується і в груповому консультуванні.
