- •2.Поняття травмуючої ситуації. Класифікація травмуючи ситуацій.
- •5.Визначення та співвідношення понять «психічна травма», «травмуюча подія», «травматичне переживання», «травматичний стрес».
- •6.Психічна травма та її наслідки
- •7.Психодинамічна концепція психічної травматизації.
- •8.Когнітивні умови виникнення психічної травми.
- •9.Психофізіологічні механізми виникнення психічної травми.
- •10.Сутність феномену «переживання
- •11.Зміст переживання травмуючої події,та психологічні механізми.
- •12.Біль та страждання як компоненти переживання психічної травми.
- •13.Психологічні прояви «нормального горя». Скорбота як форма прояву психічного болю. Основні стадії прояву.
- •14.Психічні реакції та стани, що є наслідком травми: страх, тривога, провина, реакції втрати.
- •15. Особливості переживання травмуючих ситуацій в залежності від структури внутрішнього світу людини (за ф.Е.Василюком).
- •16. Особливості переживань при розлученні. Стратегії психологічної корекції.
- •17. Зміни я-концепції особистості в умовах втрати роботи.
- •18. Переживання наближення смерті та психічні стану, що його супроводжують.
- •19. Суїцид як наслідок психотравматизації. Особистісні детермінанти самогубства.
- •20.Психологічні переживання насильства. Стадії протікання.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •21. Поняття психологічної кризи. Її зв’язок з психічною травмою.
- •22. Екстремальна ситуація та її психологічні наслідки.
- •23. Конструктивне та деструктивне вирішення проблем кризових станів.
- •24. Зв'язок життєвих сценаріїв та віктимної поведінки клієнта.
- •25. Поняття психічного стресу та дистресу. Психологічні засоби подолання негативних наслідків стресу.
- •26. Синдром посттравматичного стресового розладу (ptsd)
- •27. Методи діагностики стресу та птср.Стрес
- •29. Птср у ветеранів бойових дій.
- •30. Особливості птср у дітей.
- •31. Психологічні особливості онкохворих людей.
- •32. Психологічні наслідки техногенних катастроф.
- •33. Зміни психологічного статуса у ліквідаторів аварії на чаес
- •34. Психологічні наслідки терористичних загроз.
- •36. Психосоматичні розлади внаслідок травматизації.
- •37. Вікові особливості психологічного травматизму .
- •38. Психологічні наслідки та реабілітація жертв згвалтування.
- •39. Принципи надання психологічної допомоги в травмуючій ситуації.
- •51.Застосування групових методів роботи з клієнтами, що пережили психічну травму. Принципи допомоги, механізми підтримки.
- •52.Екзистенційна тривога та її корекція. Нормальна та невротична тривога.
- •53.Стратегія позитивної психотерапії у роботі з переживаннями.
- •54.Основні поняття психодинамічного підходу: мотиви, потяги, внутрішні конфлікти, захисні механізми.
- •55. Біхевіористський напрям у психології травмуючих ситуацій.
- •56. Процедура методу систематичної десенсибілізації.
- •57. Випадки застосування методу систематичної десенсибілізації: ситуації, що викликають підвищену тривогу, фобії, реакції уникання.
- •58. Принципи надання психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях у парадигмі гуманістичної концепції.
- •59. Гештальт-підхід до надання допомоги у психотравмуючих ситуаціях.
- •60.Нормальна, невротична та екзистенційна провина.
- •61. Екзистенційний підхід до граничних проблем існування: смерті, свободи, ізоляції, втрати смислу.
- •62. Метод «рухів очима» ф.Шапіро у роботі з травматичними переживаннями.
- •63.Психологічна допомога у травмуючих ситуаціях у світлі екзистенційної парадигми.
- •64. Основні методи нлп, що використовуються у травматичних та посттравматичних ситуаціях.
- •65. Позитивна психотерапія як засіб допомоги клієнтам з психологічною травмою.
- •66. Когнітивний напрям у психології травмуючи ситуацій
- •68.Основні техніки когнітивної терапії а. Бека.
- •69. Застосування методів арт-терапії в роботі з особами, що пережили психічну травму.
- •71. Етапи процедури систематичної десенсибілізації
- •73. Методи арт-терапії в роботі з психотравмуючими ситуаціями.
58. Принципи надання психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях у парадигмі гуманістичної концепції.
Гуманістичний напрям психотерапії базується на цінності актуальної ситуації, відчуттів і досвіду клієнта, з вірою у його конструктивні сили. в центрі гуманістичного підходу є людина, її особистість. Але увага приділяється її сьогоденню, вірі клієнта в свої сили .
Головною метою екзистенційної психотерапії є допомога клієнтові у пошуку сенсу життя, усвідомленні своєї особистісної свободи та відповідальності і у розкритті своїх потенцій як особистості в повноцінному спілкуванні. Одночасно завданням екзистенційної психотерапії виступає безумовне визнання особистості клієнта та його долі надзвичайно важливим, унікальним явищем, існування якого є самоцінним .
Позиція психотерапевта відзначається розумінням клієнта в семантиці його власного внутрішнього світу, образу "Я" та дійсності. Головна увага приділяється теперішньому моменту життя клієнта та його актуальним переживанням.
К. Роджерс у центр своєї психотерапевтичної практики поставив особистість клієнта, що почуває свою безпорадність, закритість для істинного спілкування. Основною гіпотезою К.Роджерса стало те, що стосунки між клієнтом та психотерапевтом є каталізатором, умовою позитивних особистісних змін . К.Роджерс визначає головну мету психологічної допомоги як забезпечення становлення "цілковито діючої особистості", допомога особистісному зростанню, завдяки якому людина сама розв'язує свої проблеми, а другорядна мета - створити відповідний "психологічний клімат", терапевтичні стосунки. Увага концентрується не на проблемах людини, а на її особистості.
Структура психотерапевтичного процесу складається з етапів:
1) заблокованість внутрішньої комунікації, заперечення наявних проблем, відсутність бажання змін;
2) самовираження, коли клієнт в атмосфері прийняття починає потроху відкривати свої проблеми, почуття;
3) розвивається саморозкриття і прийняття себе клієнтом в усій своїй складності і суперечливості, обмеженості та незавершеності;
4) відбувається процес ставлення до власного феноменологічного світу як до свого, тобто долається відчуженість від власного "Я" і, як наслідок, зростає потреба бути самим собою;
5) розвиток конгруентності, самоприйняття й відповідальності, встановлення внутрішньої комунікації; поведінка і самовідчуття "Я" стають органічними, спонтанними. Відбувається інтегрування особистісного досвіду в єдине ціле;
6) особистісні зміни, відкритість собі й світові, клієнт стає конгруентним зі світом і собою, відкритий власному досвіду .
59. Гештальт-підхід до надання допомоги у психотравмуючих ситуаціях.
Гештальт-психотерапія спрямована на посилення психологічних позицій особистості, розширення особистісної самосвідомості та має яскраво виражену функціональну спрямованість.
Головною метою гештальт-терапії є допомога людині у повній реалізації свого потенціалу. У ній виділяються допоміжні цілі:
1) забезпечення повноцінної роботи актуальної самосвідомості;
2) зміщення фокусу контролю всередину, заохочення незалежності і самодостатності;
3) виявлення психологічних блоків, які заважають зростанню і подолання їх.
О. Ф. Бондаренко зазначає, що у гештальт-терапії психотерапевт розглядається як "каталізатор", "помічник" і співтворець інтегрованої в єдине ціле, в "гештальт" особистості клієнта. Психотерапевт намагається уникати безпосереднього втручання в інтимні почуття клієнта, намагається полегшити виявлення цих почуттів.
Головна мета гештальт-терапії - досягнення можливо більш повного усвідомлення себе: своїх почуттів, потреб, бажань, тілесних процесів, своєї розумової діяльності, а також наскільки можливо повного усвідомлення зовнішнього світу, перш за все світу міжособистісних відносин. Гештальт-терапія не прагне до негайного зміни поведінки та швидкого усунення симптомів. Усунення симптомів або зміна поведінки, досягнуте без достатнього усвідомлення, не дає стійких результатів або призводить до виникнення нових проблем на місці старих.
У результаті гештальт-терапії клієнт набуває здатності свідомо обирати свою поведінку, використовуючи різні аспекти своєї особистості, зробити своє життя більш наповненим, позбутися від невротичних та інших хворобливих симптомів. Він стає стійким до маніпуляцій інших людей і сам здатний обходитися без маніпуляцій, іншими словами, він навчаються стояти на власних ногах.
