50.Характеристика впливу нововведень на зміну організаційної структури.

Наукові досягнення в області виробництва та управління здійснюють все більший вплив на сучасні організаційні структури та процеси. З’являються нові посади та функціональні підрозділи, змінюються процеси прийняття рішень.

Інтенсивність та масштаби інновацій	Відповідні організаційні зміни
Освоєна продукція Освоєна технологія Освоєний ринок	Удосконалення продукції може здійснюватись у рамках існуючої організації управління
Нова продукція Освоєна технологія Освоєний ринок	Розробка продукції може здійснюватись у рамках існуючої організації, або у дослідницькому підрозділі створюється нова група
Освоєна продукція Освоєна технологія Новий ринок	Існуюча організація практично не змінюється. Службі маркетингу доручається задача вивчення нового ринку; може бути утворена нова група збуту
Нова продукція Освоєна технологія Новий ринок	Може бути організована група нової продукції, яка буде укомплектована персоналом з дослідницького підрозділу та служби маркетингу
Нова продукція Нова технологія Освоєний ринок	Може бути організована група нової продукції, яка буде укомплектована персоналом з дослідницького та виробничого підрозділів. В своє роботі група використовує допомогу служб маркетингу та збуту
Нова продукція Нова технологія Новий ринок	Новий напрямок діяльності підприємства потребує суттєво нової організації у формі венчурного або нового підрозділу, яке буде доповнювати існуючу організаційну структуру

Кожна із зазначених обставин призводить до змін організаційної структури і може в такому ж ступені вказувати на необхідність перегляду загальної стратегії підприємства. Ні стратегія, ні структура не можуть бути встановлені незалежно одна від одної. Вплив комбінацій нововведень (зміни в продукції, технології та положенні на ринку)

Нездатність підприємства вижити та функціонувати ефективно частіше відбувається за таких причин: -приймаються необгрунтовані стратегічні рішення; -підприємства продовжують діяльність у тому обсязі, який уже не є економічним; -не вдається налагодити випуск нової продукції або випускається продукція, яку важко збути; -підприємства, які мають один ринок збуту, не здатні диверсифікувати виробництво.

51.Основні напрямки розробки стратегії організаційних змін.

П. Друкер пропонує декілька рекомендацій щодо розробки стратегії організаційних змін.1.Організаційна структура має забезпечувати високу ефективність роботи всього підприємства. Чим простійший цей механізм, тим ефективнішою є організація, тобто тим рідкіше треба змінювати швидкість та напрямки окремих видів діяльності, щою змусити їх функціонувати з максимальною вигодою для бізнесу. Організаційна структура повинна унеможлювати прийняття неправильних рішень, сприяти бажанню і можливостям працювати на майбутнє, а не користуватись досягненнями минулого. 2.Структура підприємства повинна мати мінімальну кількість рівнів управління і формувати найкоротший управлінський ланцюг. Кожний додатковий рівень управління ускладнює розробку загального напрямку і досягнення взаєморозуміння, спотворює розуміння глобальних цілей і перешкоджає концентрації уваги. Кожна нова ланка створює нові перешкоди, додаткові джерела інерції та незібраності. 3.Організаційна структура має сприяти підготовці наступного покоління топ-менеджерів. У великих компаніях слід передбачити декілька посад для потенційних топ-менеджерів. Це дасть змогу вибрати майбутніх керівників вищого рівня тільки на основі раціонального принципу відбору та перевіряти їх за єдино правильним критерієм – діловими якостями.

Кожне підприємство в процесі розвитку змішене шукати нові організаційні форми свого існування, оскільки змінюються його цілі, масштаби діяльності, умови господарювання. Організаційні зміни спрямовуються на поліпшення функціонування елементів організаційної структури через встановлення оптимальної в нових умовах системи взаємозв’язків підрозділів, вдосконалення розподілу функцій між ними. Це дає змогу формувати структури, що відповідають сучасним умовам господарської діяльності і забезпечують ефективне функціонування та розвиток підприємств як відкритих систем.

Організаційну структуру можна вибрати тільки використовуючи комплексний підхід стосовно змін підприємства та його зовнішнього середовища. Як свідчить практика, процес унесення коректив в організаційну структуру має передбачати: -систематичний аналіз функціонування підприємства та його середовища з метою виявлення проблемних зон; аналіз може базуватись на порівнянні конкуруючих або споріднених підприємств, які представляють інші сфери економічної діяльності; -розробку генерального плану вдосконалення організаційної структури; -гарантію, що план нововведень містить максимально прості та конкретні пропозиції щодо внесення змін; -послідовну реалізацію запланованих змін; введення незначних змін має більші шанси на успіх, ніж зміни крупного характеру; -заохочення підвищення рівня інформованості співробітників, що дозволить їм оцінити свою причетність до змін, що призведе до підсилення їх відповідальності.