
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості
- •14.Рівновага споживача.
- •16. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •18. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •2. Криві байдужості не перетинаються.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •21. Гранична норма заміщення благ.
- •22. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •25. Рівняння рівновага споживача з ордииалістських позицій.
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •30. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом
- •38. Характеристи перехресної еластичності попиту
- •39. Характеристика еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника.
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •55 Витрати в довгостроковому періоді
- •57.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58.Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки під-ва в короткостроковому періоді.
- •60. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •64. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •74. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •80 Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •86. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •89. Особливості функціонування ринку землі.
- •90. Механізм формування ренти.
21. Гранична норма заміщення благ.
Граничною нормою заміщення благом Х блага Y (MRSхy) називають кількість блага Y, від якої споживач відмовляється, щоб отримати ще одну одиницю блага X, при цьому рівень задоволення потреб споживача залишається незмінним.
Гранична норма заміщення може набувати різних значень: дорівнювати нулю, бути незмінною або змінюватися за рухом уздовж кривої байдужості.
Для двох повністю взаємозамінних товарів MRS = const. У цьому випадку криві байдужості «видозмінюються» у прямі лінії. Звичайно, такі товари розглядаються як один товар.
Якщо склалася жорстка взаємодоповнюваність товарів (лівий і правий черевик), то MRS = 0. У цьому випадку кожна крива байдужості видозмінюється у два взаємно перпендикулярні відрізки.
Таким
чином, гранична норма заміщення блага
першого виду благом іншого виду дорівнює
відношенню граничних корисностей даних
видів благ.
Споживач згоден відмовитися від певної к-ті блага Х задля додаткової одиниці блага У за умови незмінності рівня корисності від набору благ – Гранична норма заміщення MRSxy=(-Y)/X тому MRSxy= Px/Py (MUx/MUy=Px/Py , MUx/ Px= MUy/Py)
Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність.
22. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
Бюджет — це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y У (наприклад, котлети та пиріжки).
2. Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.
3. Споживач не дає та не бере кредити.
У цьому випадку дохід споживача (I) дорівнюватиме всім його витратам:
І = РХХ + РГ Y, (1)
де Рх і Ру — ціни відповідних благ, наприклад, булочки і молока. За рівнянням (1) можна визначити набори товарів X та Y, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що I = 20 грн., Рх= 1 грн., а Ру = 2 грн., варіанти можливих наборів наведено в табл..1.
Цю
залежність можна подати графічно (рис.
2).
Рис. 2. Лінія бюджетних обмежень
Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X і Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки №7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є.
23. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача,. але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та доход споживача. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов”язана з бюджетним обмеженням. Б.о. – це лінія, яка показує, яку кількість товарів та послуг (споживацьких наборів) може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу В.
Рівняння Б.о.: B=PxQx+PyiQyi
Фактори, що впливають на бюбжетну лінію:
зміна доходу споживача;
зміна цін на товари.
При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення з B1 до В2 (рис.2) (або зменшення з В2 до В1) і займає паралельне попередньому положення. Зміна ціни на товар х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної лінії .
24. Кутова і внутрішня рівновага споживача. Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, хтось із студентів вирішив обмежити споживання борошняних виробів, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості котлет, що може придбати студент залежно від його бюджета (рис. 2).
Рис.
2. Кутова рівновага споживача
У
наведеному прикладі кутова рівновага
може перетворитися у внутрішню, коли
ціни значно знизяться на пиріжки чи
значно зростуть на котлети. Якщо споживач
взагалі не бажатиме відмовлятися від
котлет заради пиріжків, то крива
байдужості матиме вигляд вертикальної
прямої, і перехід від кутової рівноваги
до внутрішньої буде взагалі неможливий.
Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через якесь захворювання споживач взагалі не може вживати м'ясо, тоді його приваблюватиме той набір, де менше котлет, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься у точці, що відповідає максимальній кількості пиріжків, яку він може придбати, виходячи з бюджету. Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.