59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки під-ва в короткостроковому періоді.

Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівняти граничний доход з граничними витратами.

MR=MC

Якщо лінія граничного доходу перетинає криву середніх витрат, то фірма вирішує проблему максимі-зації прибутку. Його максимальний розмір досягається у точці, де перетинаються лінія граничного доходу та крива граничних витрат(Q1) .Загальний розмір прибутку при цьому дорівнюватиме площі прямокутника, який утворюють вісь цін, лінія граничного доходу, лінія обсягу виробництва та лінія, що відповідає середнім витратам при цьому обсязі виробництва.

Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривої граничних витрат та лінії граничного доходу, їхній розмір також можна визначити через площу відповідного прямокутника (див. рис. 7.4).

Якщо лінія граничного доходу не перетинає криву середніх змінних витрат, то для фірми доцільніше відмовитися від виробництва та концентрувати увагу на пошуку шляхів усунення постійних витрат, які у цій ситуації будуть дорівнювати збиткам.

60. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.

Перехід до аналізу довготермінового періоду потребує переходу від аналізу поведінки окремої фірми до з'ясування взаємодії всіх фірм у процесі утворення ринкової пропозиції та формування ринкової ціни. Це передбачає введення деяких нових припущень:

1. Пристосування галузі до потреб ринку у довготерміновому періоді відбувається шляхом залучення в галузь нових виробників чи виходу їх із галузі.

2. Усі фірми у галузі мають однакові або дуже близькі криві витрат, що дає можливість говорити про середню, типову фірму.

У довготер­міновому періоді розпочнеться відтік фірм з цієї галузі у ті, де е можливість отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, що призведе до встановлення нового рівня цін. Отже, масовий відтік фірм з галузі ліквідує збитки.

Такі припливи та відливи капіталу в галузь призведуть до встановлення врешті-решт ціни, що буде забезпечувати лише відшкодування мінімальних середніх витрат виробництва, тобто типова фірма отримуватиме нормальний прибуток, але не зможе мати економічний.

Р = АТС або МК = Р = МС = АТС

Це дає змогу сформулювати загальний висновок відносно досягнення фірмою рівноваги у довготерміновому періоді: після того, як усі довготермінові пристосування завершені, тобто коли досягнута довготермінова рівновага, ціна продукту буде повністю відповідати точці мінімуму середніх сукупних витрат фірми, і виробництво припаде на цю саму точку.

61. Ефективність ринку досконалої конкуренції

Аналізуючи ефективність конкурентного ринку, виділяють:

1) ефективність виробництва (виробництво продукту при найменших витратах);

2) ефективність розподілу ресурсів (між галузями та окремими виробниками, щоб максимізувати задоволення потреб).

Ефективність виробництва конкурентного ринку ре­алізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних се­редніх витрат, а це означає, що споживачі одержують необхідні їм то-' вари за найнижчими з усіх можливих цін.

Ефективність розподілу ресурсів видно з того, що конкурент­на фірма залучає ресурси лише до тієї точки, в якій ціна зрівнюється з граничними витратами, а це означає, що ресурси розподілено най­ефективніше.

Але ринок досконалої конкуренції має і недоліки:

1. адже конкурентна фірма виробляє лише те, що у неї купу­ють. Фірма не стане виробляти громадські товари, за які не має мож­ливості отримати відшкодування від споживача. Тому ринковий ме­ханізм у сучасній економіці доповнюється державним регулюван­ням;

2. орієнтація конкурентної фірми на максимізацію прибутку часто призводить до конфлікту між поточними і перспективними цілями (ефект Робін Гуда).

Однак навіть з перерахованими недоліками ринок досконалої конкуренції є найефективнішою моделлю ринку.