Завдання для самостійної підготовки

1. Загальний вміст білків у крові людини становить 100 г/л. Чи відповідає це нормі? Як називають такий стан? Назвіть причини його виникнення.

2. Загальний вміст білків у крові людини становить 45 г/л. Чи відповідає це нормі? Як називають такий стан? Назвіть причини його виникнення.

3. У результаті реакцій трансамінування утворилося 30 г глютамінової кислоти (молекулярна маса – 147). Розрахуйте кількість метіоніну (молекулярна маса – 149), яка брала участь у даній реакції.

4. У людини із сечею виділяється 12 г сечовини на добу. Дайте оцінку отриманому показнику. Вкажіть можливі причини його зміни.

5. З їжею в організм людини за добу надійшло 80 г білка. Із сечею за цей час виділилося 16 г азоту. Який азотистий баланс у людини, про що він свідчить?

6. Глутамінова кислота, яка транспортується кров’ю до тканин мозку, перетворюється там на глутамін, концентрація якого в крові, що йде від мозку, підвищена. Назвіть джерело додаткової кількості глютаміну. Яке біохімічне значення мають ці перетворення і як вони відбуваються?

Лабораторна робота №13

Тема: Обмін нуклеїнових кислот. Кількісне визначення сечової кислоти в сироватці крові та сечі.

Мета: Ознайомитись із процесами метаболізму нуклеїнових кислот; методами кількісного визначен­ня продуктів їх розпаду.

Реактиви: сироватка або плазма крові, сеча, розчини: натрій вольфрамату (10%), натрій карбонату (10.3 г/100мл), сульфатної кислоти (0,35 М), фосфатвольфрамовий реактив (реактив Фоліна), дистильована вода.

Обладнання: пробірки, піпетки, штативи, центрифуга.

Питання для підготовки

1. Обмін нуклеїнових кислот. Шляхи біосинтезу нуклеотидів.

2. Катаболізм нуклеотидів.

3. Біологічне значення реплікації ДНК. Напівконсервативний механізм реплікації. Молекулярні механізми самоподвоєння ДНК.

4. Ферменти та механізм транскрипції РНК.

5. Генетичний код та його властивості.

6. Рибосомальна білоксинтезуюча система.

7. Етапи та механізм трансляції. Регуляція транскрипції.

Теоретичні відомості

Елементарними одиницями будови нуклеїнових кислот є нуклеотиди, які складаються з гетероциклічних азотистих основ (пуринових та піримідинових), пентоз та фосфорної кислоти.

У результаті катаболізму нуклеотидів утворюються вище вказані сполуки, які підлягають подальшому розпаду або включення в певні синтетичні процеси. Залишки фосфорної кислоти та пентози використовуються у клітинному метаболізмі. Піримідинові основи розпадаються до β-аланіну, оксиду карбону (IV) та аміаку. Β-аланін використовується для синтезу дипептидів м’язової системи – карнозину та ансерину – або виділяється із сечею. Основна кількість аміаку знешкоджується в орнітиновому циклі.

Кінцевим продуктом обміну пуринових основ є сечова кислота – 2,6,8-триоксипурин. Дана сполука не підлягає подальшому окисненню і виділяється як кінцевий продукт обміну за участю нирок. У нормі концентрація сечової кислоти у цільній крові становить 3-4 мг/л, у сироватці близько 5 мг/л. З сечею у нормі виділяється 1,60-3,54 ммоль/добу (270-700 мг/добу).

У чоловіків вміст сечової кислоти при визначення її за допомогою фосфатвольфрамового фотометричного методу у сироватці крові становить 240-500 мкмоль/л, у жінок – 160-400 мкмоль/л.