Завдання для самостійної підготовки

1. Повне окиснення 1 моль ацетил-КоА в циклі трикарбонових кислот супроводжується вивільненням 903,84 кДж енергії. У разі сполучення процесу окиснення ацетил-КоА з фосфорилюванням звільняється вільна енергія 516,26 кДж/моль. Розрахуйте кількість енергії, яка акумульована в макроергічних зв’язках АТФ. Знайдіть кількість синтезованих молів АТФ. Визначте частку енергії, що акумулюється в АТФ, по відношенню до загальної кількості енергії, яка звільняється при повному окисненні ацетил-КоА.

2. У здорових людей після цукрового навантаження вміст глюкози в крові може зменшуватись. Поясніть, чому це відбувається?

3. Відомо, що глікоген, який становить енергетичний запас організму, відкладається в печінці та м’язах, але не створює резерву в такій важливій тканині, як нервова, яка у великих кількостях використовує глюкозу. Поясніть чому глікоген не накопичується у мозку?

4. У нормі співвідношення концентрації молочної і піровиноградної кислот у крові людини дорівнює 10. Розрахуйте концентрацію пірувату, якщо вміст лактату в 5 разів нижчий від середньої концентрації глюкози в крові. Яке клініко-діагностичне значення має визначення вмісту лактату в крові?

Лабораторна робота №11

Тема: Метаболізм ліпідів. Виявлення кетонових тіл.

Мета: Ознайомитись із метаболізмом ліпідів, розглянути методику якісного визначення кетонових тіл в біологіч­них рідинах. Засвоїти методику оцінки фізіологічного стану організму за кількістю кетонових тіл в фізіологічних рідинах.

Реактиви: розчини: нітропрусиду натрію (w=10%), гідроксиду натрію (10%), сульфату амонію (50%), аміаку (25%); льодяна ацетатна кислота, дистильована вода, сеча хворого на цукровий діабет та сеча здорової людини.

Обладнання: пробірки, штативи, піпетки.

Питання для підготовки

1. Травлення жирів. Всмоктування ліпідів.

2. Внутрішньоклітинне окиснення продуктів гідролітичного розщеплення жирів.

3. Біосинтез тригліцеридів.

4. Обмін складних ліпідів.

Теоретичні відомості

У здорової людини в крові вміст кетонових тіл – 13-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), із сечею виділяється 20-40 мг на добу. Це переважно ацетоацетатна і β-оксимасляна кисло­ти. Ацетон з'являється в організмі за наявності патології. Збільшення кількості кетонових тіл у крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостеріга­ють при цукровому діабеті, дефіциті вуглеводів у харчуванні, перепро­дукції гормонів – антагоністів інсуліну (кортикостероїдів, тироксину, гормонів передньої долі гіпофіза тощо). В умовах відсутності необхідної терапії концентрація кетонових тіл зростає в десятки разів, що супро­воджується порушенням кислотно-основного стану і розвитком мета­болічного кетоацидозу, що є небезпечним, у першу чергу, для нормального функціонування клітин головного мозку. Зниження кількості кетонових тіл не має клінічного значення. У дітей тривалі розлади у травному тракті (токсикоз, шигельоз) можуть призвести до кетонемії в результаті хронічного голодування і виснаження.

Хід роботи:

1. Принцип методу. Ацетон і ацетоацетатна кислота з натрію нітропрусидом у лужному середовищі в разі нашарування аміаку утворюють фіолетове кільце. Швидкість утворення кільця залежить від концентрації ацетону. Вста­новлено, що поява кільця протягом 3-4 хв. відповідає вмісту 0,0085 г/л (0,85 мг/100 мл) ацетону.

2. Виконання роботи.

Беруть 8 пробірок. У всі, крім першої, наливають по 1 мл дистильованої води. У першу та другу пробірки додають по 1 мл сечі хворого на цукровий діабет. Таким чином, у першій пробірці сеча не розведена, а в другій розведена в два рази. Після перемішування з другої пробірки відбирають 1 мл суміші і переносять у третю пробірку, з третьої – у четверту і т. д. З останньої пробірки 1 мл виливають для урівнювання об'єму з іншими пробірками. Таким чином, сеча в пробірках буде розведеною у 2, 4, 8 (і т. д.) разів. Потім у кожну пробірку дода­ть по 8 крапель 50 % розчину амонію сульфату для збільшення густини розчинів, по 8 крапель ацетатної кислоти (концентрованої) та натрію нітропрусиду. Вміст пробірок перемішують і в кожну з них обережно по стінках, починаючи з останньої пробірки, нашаровують по 1 мл концентрованого аміаку (реактив відбирати обережно, лише за допомогою гумової груші, працюючи з ним під витяжною шафою). Спостерігаючи за пробірками, позначають ту з них, у якій за максимального розведення сечі протягом 3-4 хв ще помітне фіолетове кільце на межі рідин.

Розрахунок роблять за формулою:

Х = 0,85х А х 15,

де X – концентрація ацетону в сечі, мг/добу;

0,85 – емпіричне число; А – розведення сечі; 15 – перерахунок на добову сечу, 1 500 мл.

Після проведення розрахунків зробити висновок про отриманий ре­зультат.

3. Записати результати досліджень.

4. Записати висновок щодо виконання лабораторно-практичного заняття.