Хід роботи:

1. У конічну колбу на 250 см³ вносять 20 г сахарози, додають близько 150 см³ теплої дистильованої води, розчиняють цукор. Після розчинення цукру в колбу вно­сять 10-15 г хлібопекарських дріжджів і енергійно перемішу­ють до утворення гомогенату. Сюди ж додають близько 1 г на­трій гідрофосфату або калій дигідрофосфату. Після розчинення всіх компонентів суміші колбу із вмістом зважують і записують масу. Колбу закривають пробкою із газовідвідною трубкою, кі­нець якої занурюють у посудину з водою (гідравлічний замок).

У процесі бродіння сахарози виділяється вуглекислий газ, який по газовідвідній трубці через гідравлічний замок виходить в ат­мосферу, і в бродильній колбі тиск не підвищується. Разом з тим кисень повітря не проникає в колбу, тобто в бродильному середо­вищі умови анаеробні, що і є обов'язковим для цього процесу.

Після закінчення бродіння через декілька днів колбу із вмі­стом знову зважують (без пробки). Маса буде меншою унаслідок виділення вуглекислого газу. За масою виділеного вуглеки­слого газу розраховують коефіцієнт корисної дії процесу:

С₁₂Н₂₂О₁₁+ Н₂О → 4С₂Н₅ОН + 4СО₂.

Не змішуючи шар дріжджів на дні колби, зливають надосадову рідину, у якій міститься етанол, переносять у колбу для перегон­ки. Для уникнення піноутворення за рахунок білків дріжджів, що були розчинені в рідині, взятій для перегонки, у колбу дода­ють декілька крапель олії. У противному разі піна дуже заважа­тиме перегонці. Збирають фракцію, яка кипить при температурі 90-95°С. Отриманий дистилят переганяють ще декілька разів і при останній перегонці збирають фракцію з температурою кипін­ня 82-85°С. В останньому дистиляті якісно визначають наявність етилового спирту, окиснюючи його К₂Сг₂О₇ до оцтового альдегіду, який має характерний запах прілих яблук:

ЗСН₃-СН₂-ОН + К₂Сг₂О₇ + 4Н₂SО₄ → ЗСН₃СОН+ Сг₂(SО₄)₃ + К₂SО₄ + 7Н₂О,

або за реакцією одержання йодоформу з етилового спирту, йоду і натрій гідроксиду:

J₂ + 2NaОН → NaJ + NaOJ + Н₂O

СН₃СН₂ОН + NaOH → СН₃СОН + Na + Н₂O

СН3СОН + ЗNаОJ → СH₃СОН + ЗNаОН

СH₃СОН + NaOН → НСООNa + СН₃J жовтий осад.

Йодоформна реакція дозволяє виявляти в розчині дуже не­значну кількість етанолу.

2. Записати результати досліджень.

3. Записати висновок щодо виконання лабораторно-практичного заняття.

Завдання для самостійної підготовки

1. У процесі гліколізу на 1 моль глюкози вивільняється 199080 Дж, при спиртовому бродінні на 1 моль глюкози, що розпалася, вивіль­няється 235 620 Дж. У кожному випадку 61 200 Дж вивільненої енергії запасається в макроергічних зв'язках 2 молів АТФ. Розра­хуйте коефіцієнти корисної дії спиртового бродіння і гліколізу.

2. У спортсмена після змагань підвищився вміст молочної кислоти в крові. Чи можна вважати це патологією. Відповідь обґрунтуйте.

3. Опишіть методи, що використовуються для діагностики цукрового діабету.

Лабораторна робота №10

Тема: Метаболізм вуглеводів. Визначення вмісту глюкози в крові методом Хагедорна-Йенсена.

Мета: Освоїти методику визначення глюкози в сироватці крові непря­мим способом із застосуванням зворотного йодометричного титрування; навчитися визначити фізіологічну величину вмісту глюкози в крові.

Реактиви: розчини: гідроксиду натрію NaOH (0,1М), сульфату цинку (w=45%), оцтова кислота (w=3%), крохмалю (w=1%), K₃[Fe(CN)₆] (0,0017М), натрій тіосульфат (С(1/2)=0,0025 моль/дм³), реактив А; дистильована вода, сироватка крові.

Обладнання: водяна баня, мікро бюретки, фільтрувальний папір, пробірки, штативи.