Лабораторна робота №8

Тема: Загальні уявлення про обмін речовин. Біологічне окиснення. Кількісне визначення креатиніну в біологічних рідинах за колірною реакцією Яффе (метод Поппера).

Мета: Ознайомитись із загальними властивостями метаболізму, функціями макроергічних сполук в організмі, кінцевими продуктами біологічного окиснення. Розглянути методику кількісного визначення креатиніну в біологіч­них рідинах колориметричним методом.

Реактиви: розчини: гідроксиду натрію NaOH (w=10%), пікринової кислоти (насичений), дихромату калію K₂Cr₂O₇ (w=1%); дистильована вода, профільтрована сеча, сироватка крові.

Обладнання: фотоелектроколориметр, кювети, пробірки, штативи.

Питання для підготовки

1. Обмін речовин та енергії: катаболізм, анаболізм. Загальні закономірності обміну речовин.

2. Стадії катаболізму та анаболізму. Реакції внутрішньоклітинного метаболізму. Метаболічні шляхи.

3. Джерела енергії в живій природі.

4. Основні макроергічні сполуки. АТФ – будова та принципи функціонування.

5. Історія розвитку уявлень про біологічне окислення.

6. Сучасні вчення про механізм біологічного окислення.

7. Окислювальне фосфорилювання.

8. Мітохондрії, їх будова та функції.

Теоретичні відомості

Кінцевим продуктом метаболізму фосфокреатину є ангідрид кре­атинін, який утворюється з фосфокреатину чи безпосередньо з креатину.

Концентрація креатиніну в сечі майже в 70 разів більша, ніж у плазмі крові. В організмі людини креатинін екскретується при клубочковій фільтрації в нирках і в невеликій кількості за ра­хунок активності канальцевої секреції.

Виділення креатиніну з сечею підтримується щоденно для кожної людини на одному рівні. Вміст креатиніну в сечі безпо­середньо пов'язаний з м'язовою масою людини. Це виражається у вигляді креатинінового коефіцієнту — масою (в мг) креатиніну, що виділився за 24 години, на 1 кг маси тіла. Цей коефіцієнт становить 18-32 у чоловіків і 10-20 у жінок; він невеликий у товстунів і астенічних осіб та великий в осіб середнього зросту з розвиненою мускулатурою.

При зменшенні маси м'язів унаслідок тривалого від'ємного азотистого балансу виділення креатину зростає, а креатиніну знижується, але сумарне виділення цих двох речовин залишається в цілому постійним. Така картина спостерігається, наприклад, при голодуванні, діабеті, гіпертиреозі, лихоманці.

При атрофії м'язів також відбувається підвищене виділення кре­атину і зниження виділення креатиніну. Введення великих доз креатину лише незначною мірою призводить до збільшення ви­ділення креатиніну з сечею, а основна частина введеного креати­ну виводиться у незмінному вигляді. Введений креатинін кіль­кісно виводиться з сечею. Щоденно людина виділяє з сечею таку кількість креатиніну, яка значно перевищує суму споживаного креатину і креатиніну. Рівень креатиніну, що виділяється з се­чею, залежить від інтенсивності розпаду білків тканин організ­му і від вмісту креатиніну в продуктах харчування.

Норма концентрації креатиніну в сироватці крові – 0,044-0,115 ммоль/л, у сечі 4,4-17,6 ммоль/л.