
- •Лабораторна робота №8
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №9
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №10
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №11
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №12
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №13
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота №14
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної підготовки
Лабораторна робота №8
Тема: Загальні уявлення про обмін речовин. Біологічне окиснення. Кількісне визначення креатиніну в біологічних рідинах за колірною реакцією Яффе (метод Поппера).
Мета: Ознайомитись із загальними властивостями метаболізму, функціями макроергічних сполук в організмі, кінцевими продуктами біологічного окиснення. Розглянути методику кількісного визначення креатиніну в біологічних рідинах колориметричним методом.
Реактиви: розчини: гідроксиду натрію NaOH (w=10%), пікринової кислоти (насичений), дихромату калію K2Cr2O7 (w=1%); дистильована вода, профільтрована сеча, сироватка крові.
Обладнання: фотоелектроколориметр, кювети, пробірки, штативи.
Питання для підготовки
Обмін речовин та енергії: катаболізм, анаболізм. Загальні закономірності обміну речовин.
Стадії катаболізму та анаболізму. Реакції внутрішньоклітинного метаболізму. Метаболічні шляхи.
Джерела енергії в живій природі.
Основні макроергічні сполуки. АТФ – будова та принципи функціонування.
Історія розвитку уявлень про біологічне окислення.
Сучасні вчення про механізм біологічного окислення.
Окислювальне фосфорилювання.
Мітохондрії, їх будова та функції.
Теоретичні відомості
Кінцевим продуктом метаболізму фосфокреатину є ангідрид креатинін, який утворюється з фосфокреатину чи безпосередньо з креатину.
Концентрація креатиніну в сечі майже в 70 разів більша, ніж у плазмі крові. В організмі людини креатинін екскретується при клубочковій фільтрації в нирках і в невеликій кількості за рахунок активності канальцевої секреції.
Виділення креатиніну з сечею підтримується щоденно для кожної людини на одному рівні. Вміст креатиніну в сечі безпосередньо пов'язаний з м'язовою масою людини. Це виражається у вигляді креатинінового коефіцієнту — масою (в мг) креатиніну, що виділився за 24 години, на 1 кг маси тіла. Цей коефіцієнт становить 18-32 у чоловіків і 10-20 у жінок; він невеликий у товстунів і астенічних осіб та великий в осіб середнього зросту з розвиненою мускулатурою.
При зменшенні маси м'язів унаслідок тривалого від'ємного азотистого балансу виділення креатину зростає, а креатиніну знижується, але сумарне виділення цих двох речовин залишається в цілому постійним. Така картина спостерігається, наприклад, при голодуванні, діабеті, гіпертиреозі, лихоманці.
При атрофії м'язів також відбувається підвищене виділення креатину і зниження виділення креатиніну. Введення великих доз креатину лише незначною мірою призводить до збільшення виділення креатиніну з сечею, а основна частина введеного креатину виводиться у незмінному вигляді. Введений креатинін кількісно виводиться з сечею. Щоденно людина виділяє з сечею таку кількість креатиніну, яка значно перевищує суму споживаного креатину і креатиніну. Рівень креатиніну, що виділяється з сечею, залежить від інтенсивності розпаду білків тканин організму і від вмісту креатиніну в продуктах харчування.
Норма концентрації креатиніну в сироватці крові – 0,044-0,115 ммоль/л, у сечі 4,4-17,6 ммоль/л.