Наближений метод.

Розрахунок кількості прожекторів проводиться виходячи з нормованої освітленості і потужності ламп.

Кількість прожекторів: , де

- потужність ламп прожектора;

m - коефіцієнт, який враховує світлову віддачу джерела світла, ККД прожекторів та коефіцієнт використання світлового потоку, для ЛР-0,2..0,25 ДРЛ 0,12-1,16.

Прожектори встановлюються групами на щоглах, рідко поодинці. Якщо освітлюється територія для виконання робіт, то відстань між щоглами повинна дорівнювати 5 - 8 кратної висоти щогли.

Виробничий травматизм

Виробничий травматизм і професійну захворюваність не випадково порівнюють з національним лихом. Вони приносять не тільки горе і страждання потерпілим, їх рідним та близьким, але й тягнуть за собою великі, непоправні суспільні втрати, негативно впливають на економіку країн, рівень життя народів.

Сам по собі кожен нещасний випадок або професійне захворювання проходить якось повз нашу свідомість, глибоко не зачіпає душу, сприймаючись як чиясь особиста трагедія. Але узагальнені, проаналізовані як соціальне явище, ці гіркі факти набувають іншого звучання. Вдумайтесь тільки в наведені нижче цифри.

Кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання в світі помирає 1 людина.

В Україні внаслідок травми кожні 5 годин помирає одна людина

- Кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 чоловіка. В Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина.

- Кожного місяця у світі на роботі травмується стільки людей, скільки їх проживає в Парижі.

- За оцінкою Міжнародного бюро праці та Міжнародної асоціації соціальної безпеки, кількість нещасних випадків на виробництві останнім часом зросла і становить 125 млн. чол. щорічно з них близько 220 тис. гине.

- Рівень травматизму і профзахворювання значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах.

- В Європейському союзі щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине.

В Україні минулого року на виробництві постраждало 61,8 тис. чол., в тому числі 1900 чол. загинули.

- Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В окремих галузях, наприклад, у будівництві, цей показник в 10 і навіть у 20 разів вищий.

В Україні на кожні 100 тис. працюючих в середньому загинуло 11, а у вугільній промисловості - 50 чол.

- На думку фінансистів, охорона праці людини коштує дорого. Так, кожен випадок виробничого травматизму в індустріальній державі (наприклад, европейський) обходиться приблизно в 500 - 1000 швейцарських франків на день.

В яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні поки що невідомо. Немає статистичного обліку всіх втрат, немає методики їх визначення.

- Часто виробничі втрати, пов'язані з нещасними випадками, складають значну частину вартості соціального продукту, що негативно позначається на прибутку підприємств і економіці всієї держави. Через такі втрати страждають освіта, охорона здоров'я, державні ресурси, купівельна спроможність населення.

- За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш гуманно і економічно вигідніше вкладати кошти в охорону праці, а ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків.

Нещасні випадки та професійні захворювання в Україні трапляються у 5 - 8 разів частіше ніж в інших промислово розвинутих країнах світу.

Майже третина аварій та нещасних випадків на виробництві пов'язана з незадовільним значенням або нерозумінням працівниками правил охорони праці, що є наслідком серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в закладах освіти. Причини групових нещасних випадків, ряду аварій та катастроф що супроводжувалися численними жертвами і травмуванням людей, свідчать про істотні недоліки в підготовці керівників усіх рівнів та спеціалістів у галузі охорони праці.