- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.1. Технології стінової кераміки та скловиробів технічного призначення
- •1. Структура будівельної галузі
- •2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
- •2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
- •2.2. Технології виготовлення кераміки
- •3. Виробництво скла та скловиробів Технічного призначення
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.2. Технології виробництва в'яжучих матеріалів і бетонних виробів
- •1. Технологія виготовлення гіпсових в'яжучих речовин
- •2. Технологія виготовлення будівельного вапна
- •3. Технологія виготовлення портландцементу
- •5. Технологія виготовлення бетонних та залізобетонних виробів
- •5.1. Класифікація бетону
- •5.2. Матеріали для виготовлення бетону
- •5.3. Виробництво бетонних і залізобетонних виробів
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.3. Проектування та технології будівництва. Техніко-економічні показники підприємств будівельної галузі
- •1. Проектування будівель і споруд
- •1.1. Будинки і споруди
- •1.2. Проектування будівель і споруд
- •2. Технології будівельного виробництва
- •3. Шляхи підвищення прибутковості підприємств будівельної галузі
- •3.1. Техніко-економічні показники виробництва і застосування керамічних матеріалів
- •3.2. Техніко-економічні показники виробництва будівельного скла і виробів зі скла
- •3.3. Техніко-економічні показники виробництва і застосування гіпсу
- •3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна
- •3.5. Техніко-економічні показники виробництва цементу
- •3.6. Техніко-економічні показники виробництва і застосування силікатної цегли та виробів із силікатного бетону
- •3.7. Техніко-економічні показники виробництва залізобетонних виробів
- •Тема 2.8. Технології найважливіших галузей легкої промисловості
- •2. Текстильна промисловість
- •3. Швейна промисловість
- •4. Виробництво шкіри та виробів із неї
- •Тема 2.9. Біотехнології та їх застосування в народному господарстві
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •3.1. Живильні середовища — сировина біотехнологічних процесів
- •3.2. Продуценти як основа біотехнологічних виробництв
- •3.4. Ферментатори або біореактори
- •3.5. Виділення, очищення і концентрування продуктів ферментації
- •3.6. Виробництво кормової мікробної біомаси як типовий приклад біотехнологічного процесу
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.1. Харчова промисловість
- •4.2. Медицина
- •4.3. Сільське господарство
- •4.4. Охорона навколишнього середовища, енергетика
- •5. Біотехнологія і майбутнє
- •Тема 2.10. Технології виробництва апк, харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.1. Технологія виробництва хліба та хлібобулочних виробів
- •1. Харчова цінність хлібобулочних виробів і сировина хлібопекарського виробництва
- •2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •2.1. Основні етапи приготування тіста
- •2.3. Способи готування житнього тіста
- •2.4. Оброблення тіста
- •2.5. Випічка хліба, розрахунок виходу хлібобулочних виробів
- •3. Контроль і керування технологічним процесом виробництва хліба, показники якості хліба
- •4. Асортимент сучасних хлібобулочних виробів
- •5. Збереження хліба та хвороби хліба
3.2. Продуценти як основа біотехнологічних виробництв
Основою будь-якого біотехнологічного виробництва є штам — продуцент цільового продукту, тому дуже важливо зберігати протягом тривалого часу корисні властивості штаму для здійснення основної ферментації. Вихідна структура продуцента, як правило, не відрізняється високою стабільністю при збереженні, тому будь-яке підприємство в умовах власної центральної заводської лабораторії оновлює культуру шляхом періодичних пересівань на спеціально підготовленому середовищі. У відділенні чистої культури відбувається також накопичення посівних доз виробничої культури.
Із більш як тисячі відомих у природі видів мікроорганізмів у БТ використовується відносно мало — близько ста видів, до яких належать кілька тисяч штамів. До найбільш розповсюджених у природі і широко використовуваних у БТ груп мікроорганізмів належать мікроскопічні гриби (дріжджі, цвілі), а також бактерії.
Деякі групи мікроорганізмів, що використовуються у БТ, наведені в наступній таблиці:
Продуценти |
Продукт |
|
|
Дріжджі |
|
Saccharomyces sp. |
Етанол, гліцерин |
|
Kluyveromyces sp. |
Етанол, гліцерин |
|
Candida lipolytika |
Лимонна кислота, пировиноградна кислота |
|
Мікроміценти (цвільові фиби) |
|
|
Aspergillus niger |
Лимонна кислота, щавлева кислота |
|
Aspergillus terwus awamori |
Ферментні препарати (пектиназа) |
|
Aspergillus awamovi |
Ферментні препарати (амілаза) |
|
|
Бактерії |
|
Escherichia coli |
Амінокислота (треонін), гормон (інсулін) |
|
Bacillius subtilis |
Антибіотики, інсектициди, інсулін |
|
Corinebacterium glutaminum |
Амінокислоти (лізин, тирозин, валін) |
ін. |
Brevibacterium sp. |
Амінокислоти (лізин, тирозин, валін) |
ін. |
Micrococcus sp. |
Амінокислоти (лізин, тирозин, валін) |
ін. |
Clostridium sp. |
Ацетон, бутанол |
|
Xanthomonas campestris |
Полісахариди |
|
Zymomonas mobilis |
Етанол, сорбіт, оцтова кислота |
|
Lactobacillus |
Етанол, сорбіт, оцтова кислота, молочна кислота |
|
Приклади промислових процесів, що відбуваються за участю ферментів, їх назви і джерела наведені в ще одній таблиці:
Назва ферменту і його джерело |
Процес, здійснюваний за участю ферментів |
Амілази з бактерій і грибів Ліпази Пектинази з грибів Інвертаза Глюкозоізомераза Дезокс ирибонуклеот идаза, рибонуклеотидаза Глюкозооксидаза і каталаза Уреаза з дріжджів |
Гідроліз крохмалю до декстринів, мальтози, оцукрювання крохмального матеріалу для спиртового шумування Виробництво олії і гліцерину Освітлення вина і фруктових соків Одержання із цукрози глюкози і фруктози Ізомеризація глюкози у фруктозу Гідроліз ДНК, одержання дезоксирибо- нуклеотидів, рибонуклеотидів Видалення кисню для антисептики харчових продуктів Руйнування сечової кислоти |
Особливу перевагу мають ферменти, імобілізовані на носіях, що має істотні переваги: зростання стабільності, оптимізація рН для каталітичної активності, одержання більш чистих продуктів, полегшення відновлення і повторного використання, зниження інгібірування ферментів.
3.3. Процес ферментації
Ефективність біотехнологічного виробництва визначається проведенням процесу основної ферментації.
Ферментація — це сукупність послідовних операцій від внесення в заздалегідь приготовлене і нагріте до необхідної температури живильне середовище посівного матеріалу і до завершення процесу росту клітин чи біосинтезу цільового продукту.
По закінченню ферментації утворюється складна суміш, що складається з клітин продуцента, розчину неспожитих живильних компонентів і продуктів біосинтезу, що нагромадилися в середовищі. Таку суміш називають культуральною рідиною.
Процес ферментації може здійснюватися двома способами:
поверхневого культивування, коли вирощування виробничої культури роблять у середовищі, що містить тверді частки субстрату;
глибинного культивування, коли вирощування тієї ж культури мікроорганізмів відбувається у всьому об'ємі рідкого живильного середовища, що містить розчинений субстрат.
Більш розповсюдженим у мікробіологічній промисловості є метод глибинного культивування, тому що він дозволяє за одиницю часу в одиниці об'єму виробляти більшу кількість цільового продукту порівняно з поверхневим способом.
Більшість культур мікроорганізмів, що використовуються у сучасному виробництві, є аеробними, тобто вимагають присутності кисню в середовищі, що досягається шляхом забезпечення необхідної концентрації розчиненого кисню в рідкому живильному середовищі. Крім того, застосовуються й анаеробні процеси.
Розрізняють такі види аеробної й анаеробної ферментації: глибинна, поверхнева, періодична, безупинна, з імобілізованим продуцентом, газова й ін.
Вид і спосіб проведення основної ферментації вибирається для кожного конкретного виробництва, виходячи з природи продуцента, заданої продуктивності, властивостей кінцевого продукту та інших мотивів.
