
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.1. Технології стінової кераміки та скловиробів технічного призначення
- •1. Структура будівельної галузі
- •2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
- •2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
- •2.2. Технології виготовлення кераміки
- •3. Виробництво скла та скловиробів Технічного призначення
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.2. Технології виробництва в'яжучих матеріалів і бетонних виробів
- •1. Технологія виготовлення гіпсових в'яжучих речовин
- •2. Технологія виготовлення будівельного вапна
- •3. Технологія виготовлення портландцементу
- •5. Технологія виготовлення бетонних та залізобетонних виробів
- •5.1. Класифікація бетону
- •5.2. Матеріали для виготовлення бетону
- •5.3. Виробництво бетонних і залізобетонних виробів
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.3. Проектування та технології будівництва. Техніко-економічні показники підприємств будівельної галузі
- •1. Проектування будівель і споруд
- •1.1. Будинки і споруди
- •1.2. Проектування будівель і споруд
- •2. Технології будівельного виробництва
- •3. Шляхи підвищення прибутковості підприємств будівельної галузі
- •3.1. Техніко-економічні показники виробництва і застосування керамічних матеріалів
- •3.2. Техніко-економічні показники виробництва будівельного скла і виробів зі скла
- •3.3. Техніко-економічні показники виробництва і застосування гіпсу
- •3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна
- •3.5. Техніко-економічні показники виробництва цементу
- •3.6. Техніко-економічні показники виробництва і застосування силікатної цегли та виробів із силікатного бетону
- •3.7. Техніко-економічні показники виробництва залізобетонних виробів
- •Тема 2.8. Технології найважливіших галузей легкої промисловості
- •2. Текстильна промисловість
- •3. Швейна промисловість
- •4. Виробництво шкіри та виробів із неї
- •Тема 2.9. Біотехнології та їх застосування в народному господарстві
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •3.1. Живильні середовища — сировина біотехнологічних процесів
- •3.2. Продуценти як основа біотехнологічних виробництв
- •3.4. Ферментатори або біореактори
- •3.5. Виділення, очищення і концентрування продуктів ферментації
- •3.6. Виробництво кормової мікробної біомаси як типовий приклад біотехнологічного процесу
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.1. Харчова промисловість
- •4.2. Медицина
- •4.3. Сільське господарство
- •4.4. Охорона навколишнього середовища, енергетика
- •5. Біотехнологія і майбутнє
- •Тема 2.10. Технології виробництва апк, харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.1. Технологія виробництва хліба та хлібобулочних виробів
- •1. Харчова цінність хлібобулочних виробів і сировина хлібопекарського виробництва
- •2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •2.1. Основні етапи приготування тіста
- •2.3. Способи готування житнього тіста
- •2.4. Оброблення тіста
- •2.5. Випічка хліба, розрахунок виходу хлібобулочних виробів
- •3. Контроль і керування технологічним процесом виробництва хліба, показники якості хліба
- •4. Асортимент сучасних хлібобулочних виробів
- •5. Збереження хліба та хвороби хліба
3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна
Сьогодні на дрібних, технічно слабко оснащених підприємствах в Україні виготовляється більше половини всієї продукції. При цьому собівартість на дрібних заводах із середньорічною потужністю до 10 тис. т майже в 2 рази вища, ніж на великих підприємствах. Собівартість 1 т будівельного комового вапна дорівнює близько 320 грн/т, тобто значно вище середньогалузевих витрат на виробництво цементу. Причиною такого становища є недостатньо високий технічний рівень виробництва вапна на малих підприємствах, слабка концентрація виробництва, підвищені витрати на сировину і паливо (табл. 1).
Коливання рівня собівартості вапна великі. Вирішальним чином на собівартість вапна впливає середня потужність підприємства. Отже, економічно доцільним є будівництво цехів вапна більшої потужності за новими типовими проектами із застосуванням більш досконалих конструкцій вапново-випалювальних печей.-
Таблиця І Структура цехової собівартості комового вапна
Статті калькуляції |
Витрати, % до підсумку |
Статті калькуляції |
Витрати, % до підсумку |
Сировина Паливо Електроенергія |
28 32 3 |
Заробітна плата з нарахуваннями Цехові витрати і витрати на амортизацію обладнання |
11 26 |
В загальному обліку |
100 |
Виробництво вапна на підприємствах з виготовлення силікатних виробів, як зазначалося раніше, здійснюється в основному в шахтних печах і печах, що обертаються. Середньорічний час роботи шахтних печей в цілому по Україні коливається в дуже широких межах— від 187 до 346 діб,
Покращення роботи шахтних печей зі зйому і використанню їх у часі дасть можливість на 10... 12 % збільшити виготовлення товарного вапна і знизити його собівартість. Понад 25 % собівартості вапна становлять матеріальні витрати, серед яких особливо великі витрати на сировину. Дослідження ВНДІБУДМА показали, що ці витрати на підприємствах, котрі працюють на власній сировині, у 2,5 рази менші, ніж на підприємствах, що отримують вапняк з боку. Привізний вапняк в більшості випадків є нефракціонований, що змушує підприємства організовувати дробління і сортування сировини.
Здійснення концентрації кар'єрного господарства і комплексної механізації робіт на кар'єрах дозволяє знизити собівартість каменю на 30...40 % і витрати на його транспортування. Упорядкування кар'єрного господарства і постачання вапново-випалювальних цехів силікатних заводів дозволяє знизити цехову собівартість вапна на 7...8 %.
Витрати на паливо також є надто значними в собівартості вапна. Важливою умовою скорочення витрат палива на одиницю продукції і покращення якості вапна є забезпечення оптимального режиму спалювання палива в печі.
Підприємства вапняної промисловості характеризуються невеликим рівнем механізації праці (30..60%), тому найважливішим завданням є механізація завантажувально-розвантажувальних робіт і транспортування вапняку і палива до печей.
Здійснення заходів по зниженню собівартості випалу вапна, організація постачання заводів фракціонованим вапняком і вугіллям, механізація трудомістких робіт і покращення організації праці дають можливість знизити собівартість вапна на діючих підприємствах не менше ніж на 20...25 %.
Найважливішим завданням нарощування потужностей виготовлення якісного вапна є будівництво нових високомеханізованих підприємств з ефективними випалювальними агрегатами.