Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
polit_ekzamen_2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
150.62 Кб
Скачать
  1. Товар та його властивості. Двоїстий характер праці втілений в товарі

В умовах товарного виробництва продукт набуває форми товару.

Товар – це продукт, призначений не для власного споживання, а для обміну на інші продукти. Товарами можуть бути лише обмежені в кількості (рідкісні) продукти. Товар має дві властивості: споживну вартість та вартість.

Споживна вартість – це здатність товару задовольняти певну потребу того, хто його купує. Якщо якась річ не має споживної вартості, то її ніхто не купує, тобто вона не є товаром. Ставши товаром, продукт повинен мати спроможність обмінюватися на інші товари. Ця властивість товару отримала назву мінової вартості.

Мінова вартість – це кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Мінова вартість є формою другої властивості товару – вартості. Вартість відображає соціально-економічну форму товару.

Вартість – те спільне, що відбивається у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнюваними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості – мають спільну міру.

Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння різноманітних благ і послуг, якими вони обмінюються.

Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.

Розрізняють індивідуальну і суспільно необхідну працю й відповідно індивідуальну і суспільну вартість товару.

Товаровиробники діють у різних індивідуальних і природно-кліматичних умовах. Згідно з цим у товарах втілюється різна індивідуальна вартість. Робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником (підприємством), називають індивідуальним робочим часом, а вартість, створену ним, – індивідуальною вартістю.

Проте на ринку у процесі обміну враховується лише суспільна вартість. Величина її визначається не індивідуальними витратами праці, а суспільно необхідним робочим часом. Базовою величиною для визначення вартості товару є витрати простої праці (тобто без спеціальної кваліфікації). Складна праця – кваліфікована, вона вимагає попередньої підготовки Складна праця зводиться до простої (редукція праці) через ринкові відносини

У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи праці, яка створює товар.

З одного боку, праця – це процес створення певного продукту або послуги.(конкретна праця).

З іншого боку, всякий процес праці – це процес затрат людської робочої сили, мозку, нервів ( абстрактна праця), і саме вона створює вартість товару. Отже, вартість – це втілена в товарі абстрактна праця.

  1. Виникнення та економічне призначення грошей

Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари.

Згідно зьтеорією К. Маркса, форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.

Проста, або випадкова,форма вартості найдавніша. (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = Y товару Б). Уже в простій формі можна бачити зачатки грошей.

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, заякою вартість товару виявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – в цілій низці товарів.

Цю форму можна зобразити так: 1 вівця = 40 кг зерна = 20 м полотна = 2 сокирам = 3 гр золота і т.д.

З’явилась загальна форма вартості. Її можна зобразити так:

4 0 кг зерна =

або

20 м полотна =

або = =1 вівці

2 сокири =

або

3 грами золота =

Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквівалента.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша загальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

Схематично вона має такий вигляд:

4 0 кг зерна =

або

20 м полотна =

або = 3 грамам золота

1 вівця =

або

2 сокири і т. д. =

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]