Товар та його властивості. Двоїстий характер праці втілений в товарі
В умовах товарного виробництва продукт набуває форми товару.
Товар – це продукт, призначений не для власного споживання, а для обміну на інші продукти. Товарами можуть бути лише обмежені в кількості (рідкісні) продукти. Товар має дві властивості: споживну вартість та вартість.
Споживна вартість – це здатність товару задовольняти певну потребу того, хто його купує. Якщо якась річ не має споживної вартості, то її ніхто не купує, тобто вона не є товаром. Ставши товаром, продукт повинен мати спроможність обмінюватися на інші товари. Ця властивість товару отримала назву мінової вартості.
Мінова вартість – це кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Мінова вартість є формою другої властивості товару – вартості. Вартість відображає соціально-економічну форму товару.
Вартість – те спільне, що відбивається у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнюваними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості – мають спільну міру.
Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння різноманітних благ і послуг, якими вони обмінюються.
Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.
Розрізняють індивідуальну і суспільно необхідну працю й відповідно індивідуальну і суспільну вартість товару.
Товаровиробники діють у різних індивідуальних і природно-кліматичних умовах. Згідно з цим у товарах втілюється різна індивідуальна вартість. Робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником (підприємством), називають індивідуальним робочим часом, а вартість, створену ним, – індивідуальною вартістю.
Проте на ринку у процесі обміну враховується лише суспільна вартість. Величина її визначається не індивідуальними витратами праці, а суспільно необхідним робочим часом. Базовою величиною для визначення вартості товару є витрати простої праці (тобто без спеціальної кваліфікації). Складна праця – кваліфікована, вона вимагає попередньої підготовки Складна праця зводиться до простої (редукція праці) через ринкові відносини
У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи праці, яка створює товар.
З одного боку, праця – це процес створення певного продукту або послуги.(конкретна праця).
З іншого боку, всякий процес праці – це процес затрат людської робочої сили, мозку, нервів ( абстрактна праця), і саме вона створює вартість товару. Отже, вартість – це втілена в товарі абстрактна праця.
Виникнення та економічне призначення грошей
Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари.
Згідно зьтеорією К. Маркса, форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.
Проста, або випадкова,форма вартості найдавніша. (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = Y товару Б). Уже в простій формі можна бачити зачатки грошей.
Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, заякою вартість товару виявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – в цілій низці товарів.
Цю форму можна зобразити так: 1 вівця = 40 кг зерна = 20 м полотна = 2 сокирам = 3 гр золота і т.д.
З’явилась загальна форма вартості. Її можна зобразити так:
4
0
кг зерна =
або
20 м полотна =
або = =1 вівці
2 сокири =
або
3 грами золота =
Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквівалента.
Грошова форма вартості – це найрозвинутіша загальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.
Схематично вона має такий вигляд:
4
0
кг зерна =
або
20 м полотна =
або = 3 грамам золота
1 вівця =
або
2 сокири і т. д. =