- •Предмет і метод політичної економії
- •Методи та функції політичної економії
- •Економічні закони та специфіка їх дії
- •Історія розвитку політичної економії як науки
- •Сучасний етап в розвитку політичної економії як науки
- •Економічна суть виробництва та його фактори
- •Сутність та роль в економіці економічних потреб
- •Класифікація економічних потреб
- •Сутність економічної системи і фактори що її формують
- •Класифікація економічних систем
- •Власність в системі економічних відносин
- •Форми організації суспільного виробництва: натуральне та товарне господарство
- •Товарна форма організації виробництва: просте та розвинуте товарне господарство
- •Товар та його властивості. Двоїстий характер праці втілений в товарі
- •Виникнення та економічне призначення грошей
- •Функції грошей
- •Ціноутворення та закони ринку
- •Вартість товару та її складові
- •Витрати виробництва та шляхи їх зниження
- •Прибуток як економічна категорія
- •Розподіл прибутку та процес нагромадження
- •Розподіл прибутку між різними групами капіталістів
- •Норма прибутку та фактори, що на неї впливають
- •Сутність ринку та ринкових відносин
- •Функції ринку та взаємовідносини ринку та держави
- •Класифікація ринків
- •Інфраструктура ринка
- •Ринкові відносини та конкурентна боротьба
- •Види конкуренції та їх вплив на класифікацію ринків
- •Монополістичний ринок – це це такий тип ринкової структури, для якого характерно:
- •Ринок монополістичної конкуренції – це такий тип ринкової структури, де:
- •Олігополістичний ринок – це такий тип ринкової структури, де:
- •Підприємство як первісна ланка виробництва
- •Типи підприємств та підприємницької діяльності
- •Сутність та економічне призначення капіталу
- •Структура капіталу і роль у виробництві його складових
- •Фізичний та моральний знос капіталу. Амортизація
- •Капітал сфери обігу. Позичковий капітал
- •Банки та їх функції
- •Капітал та наймана праця: вартість робочої сили
- •Сутність, форми і ситеми заробітної плати
- •Специфіка сільськогосподарського господарства
- •Специфіка землеволодіння при капіталізмі
- •Джерела та механізм утворення земельної ренти: диференційна рента
- •Диференційна рента 2: її відмінність від диференційної ренти 1
- •Сутність і види відтворення
- •Сукупний суспільний продукт та його склад по власності і натуральній формі
- •Розподіл та перерозподіл національного доходу
- •Нагромадження та споживання національного доходу
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •Економічна система монополістичного капіталізму
- •Види монополістичних угрупувань
- •Економічна система регулювання капіталізму
- •Соціалістична економічна система та її еволюція
- •Порівняльна характеристика капіталістичної та соціалістичної систем
- •Моделі соціалістичної економічної системи
- •Основні характеристики змішаної економіки
- •Суспільно-економічні уклади в межах змішаної економіки
- •Державне регулювання в межах змішаної економіки
- •Особливості еволюції перехідних економік
- •Класифікація типів перехідних економік
- •Економічний лад переходу від економічної системи соціалізму до соціально-орієнтованої в постсоціалістичних країнах
- •Проблеми формування в Україні Соціально-орієнтованої економіки
Прибуток як економічна категорія
Прибуток виступає метою підприємницької (виробничої) діяльності фірми. У цілому це перевищення ціни (обсягу реалізації продукції) над середніми (або сукупними) витратами.
Середній прибуток = Ціна – Середні витрати;
Валовий прибуток = Обсяг реалізації продукції – Валові витрати.
Таким чином, валовий прибуток є різницею між обсягом реалізації (доходом фірми) і її витратами.
Доход Д дорівнює ціні Р, помноженій на обсяг реалізованої продукції Q:
Д = Р·Q.
Таким чином, прибуток П можна знайти за формулою:
П = Д – В = Р·Q –В;
П = Р·Q –В.
Формула прибутку свідчить, що він залежить від ціни реалізації продукції Р, обсягу виробництва (реалізації) Q та витрат В. Чим вищі ціни та більший обсяг виробництва, тим (за рівних інших умов) більший прибуток. Чим менші витрати, тим, за рівних інших умов, більший прибуток. У зв’язку з таким підходом до прибутку, залежно від того, які витрати враховуються при його обчисленні, виділяють бухгалтерський прибуток, економічний прибуток та нормальний прибуток.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між доходом і бухгалтерськими витратами;
економічний прибуток – різниця між доходом і економічними витратами;
нормальний прибуток – різниця між бухгалтерським та економічним прибутком. У принципі, нормальний прибуток – це сума, яка дорівнює неявним витратам.
Відношення прибутку до витрат називають нормою прибутку. Норму прибутку виражають, тому її формула має вигляд:
П = (Р · Q – В) / В·100.
Якщо норма прибутку дорівнює 20%, то це означає, що ціна
одиниці товару перевищує собівартість (середні витрати) на 20%.
Норма прибутку характеризує ефективність господарювання: чим вона вища, тим вищою є ефективність виробництва. Інколи норму прибутку називають рівнем рентабельності.
Розподіл прибутку та процес нагромадження
Прибуток, який отримано підприємством може бути використано для задоволення різноманітних потреб. По-перше, прибуток спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування видатків бюджетів різних рівнів, що досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Таким чином, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. Можна виділити два етапи у розподілі прибутку підприємства. Перший етап – це розподіл бухгалтерського та податкового прибутку.
Другий етап – це розподіл та використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі за рахунок прибутку фінансуються різноманітні виробничі, інвестиційні та інші програми підприємства. При розподіленні прибутку повинно забезпечуватись як формування доходу держави, так і покриття потреб підприємств по розширенню виробництва, матеріальному стимулюванню робітників і вирішенню соціальних питань.
Згідно зі статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який, залишився в їх розпорядженні, на поповнення статутного капіталу, на утворення та поповнення резервного капіталу, а також направляти на виплату дивідендів і на інші цілі. Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами. При цьому прибуток, спрямований на поповнення статутного капіталу, може використовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів та ін. За рахунок резервного капіталу можуть покриватися невідшкодовані збитки від стихійного лиха, відшкодовується нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість, виплачуються дивіденди по привілейованих акціях у випадках відсутності прибутку та ін. При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, нове будівництво виробничих потужностей, удосконалення технологій і організацію виробництва та ін.