9. Репродуктивна(р.) і творча(т.) уява.

Залежно від характеру діяльності людини,її уяву поділ.на т.і р.Якщо уява включається в творчу уяву людини,вона сама набуває творчого характеру,допомагаючи їй створювати нові оригінальні образи-таку уяву і називають т.Якщо уява включається в прцес засвоєння того,що вже створили інші люди,її називають відтворюючою або р.(письменник-т.,його читач-р.)Т.уява-активізується там,де людини,відповідно до особ.і суспіл.потреб створює нові оригінальні цінні мат.і духов.продукти.Творчість-це складна діяльність,і здійснюється за участю всіх психічних процесів і властивосей,але уява,здатність до попереднього ідеальн.образ.переретворення дійсності відіграє в ній важливу роль.Творча уява там,де діяльність творчого характеру.Продукти творчої,як і всякої уяви,формуються з елементів того досвіду,коли що людина сама набула або запозичила в інш.людей.Новизна їх полягає не елементах,а в видозміні цих елементів і тих їх сполученнях,що розширють,збагачують їх відображення в об”єкт.дійсності.Втілюючись в матеріальну форму(твори мистетцтва та інш.).Продукти т.уяви існують не тільки для творців,а й для інших людей,допомагають задовольнити людські потреби.Характерним для творчої уяви-є самостійний добір матеріалів,спеціальний його аналіз,ноий синтез,досконалення образу в процесі діяльност,спрямованого на його втілення.Р.уява являє собою процес створення людиною образів нових для неї об”єктів на основі їх словесного,графічного чи музичного зображення(географ,користуючись картою,створює собі образ певної місцевості.)Здатність створювати конкретно образні уявлення на основі описів,схем,рисунків,необхідно при засвоєнні основ науки.При слуховому та візуальному сприйняті важливу роль відіграє виразність ,майстерність виконання.В житті людини т.і р. уява взаємопов”язані і переходять одна в одну.Т.уява завжди включає елементи р.,.уяви бо кожна людина,створючи щось нове спирається на вже створене людьми,на наявність знання,досвіду та технічних засобів.Засвоюючиї їх,вона являє собі те,що вданій галузі є і що можна створити.З іншого боку –р.уява в її більш менш складних формах включає елемент творчості .В р. Уяві має місце певне перетворення(створення образів вже написаного твору).У р. і т.уяві створення образів може мати ,як мимивільний так довільний характер.

10. Загальні проблеми психології фантазії.

Творча уява становить значний інтерес як здібність,яка відіграє важливу роль у всіх сферах людської діяльності і є її складовою частиною.Наукові відкриття-це результат абстрактно логічних операцій над уже відомими посиланнями.Істинно наукове дослідження полягає в тому,щоб за допомогою творчої фантазії побачити явища світу зовсім по-новому,в нових зв’язках і відносинах.Особливо чітко роль уяви виступає в експериментальному дослідженні ,яке виходить з певної гіпотези.Експеоиментатор повинен подумки уявити таку конкретну ситуацію,яка б дала можливість перевірити цю гіпотезу.Про участь фантазії в художній творчості можна зустріти чимало цікавих і ґрунтовних міркувань.Уява має місце і в технічній творчості.Творча фантазія бере участь також і в духовному формуванні особистості.Активне життя людини посинається в грі,і саме в ній фантазія створює особливий новий світ,в якому дитина почуває себе повним господарем,і завдяки якому вона,граючись,одержує можливість збагнути найпростіші відношення в оточуючій її дійсності.Творча фантазія має знайти здоровий вихід у людських вчинках.Люди чомусь більше дбають про пасивне сприймання і майже зовсім забувають про виховання фантазії.Підростаюче покоління не завжди оволодіває творчою силою фантазії,а виявляється пригніченим її руйнівною силою,спрямованою на принципи моралі,і тд.Психологи занепокоєні тим,щоб дати уявленням молоді здоровий напрям.У зрілому віці фантазія не деградує,як дімають деякі психологи,вона лише переключається на виконання нових завдань,які ставить перед людиною суспільство,і істотно перетворюється.У фантазійно специфічній діяльності психічні процеси ,властиві людині,втрачають свою ізольованість,самостійність і перетворюються на моменти фантазії.Для розкриття специфіки фантазії доцільно ввести поняття загальної і часткової мотивації,дійсне для протікання кожного психічного процесу.Загальний мотив фантазії полягає в створенні нового продукту з елементів,значно віддалених один від одного.На шляху досягнення цієї мети відбувається зміна часткових мотивацій,яка підкоряється провідній.Так окремі процеси пам’яті можуть бути метою,коли ми тільки згадуємо,але вони можуть бути і засобом,коли ми підпорядковуємо пам’ять справі створення нового продукту і позбавляємо її самостійного значення.Часткова мотивація може виступити на певних ступенях створення цього продукту як провідна.Відмежування фантазії від інших психічних процесів вносить лише попередню ясність в характеристику її специфічних рис.Той висновок,що в процесі фантазії виникає певний творчий синтез з віддалених між собою елементів,примушує заглиблюватись далі у цей процес.В кожній активно діючій людині живе невикоренима потреба переходити від чуттєвого моменту пізнання(відчуття,сприймання) до раціонального(мислення).Орієнтована діяльність людини-це шукання певного смислу об’єктів довкола неї.Як окремий вид діяльності,воно виражається,насамперед в допитливості.Визначення життєвого смислу того чи іншого предмету становить важливу рису фантазії.На основі знайденого життєвого смислу його людина перетворює предмет спочатку ідеально в своїй голові,вже потім-матеріально ,як певну тілесну річ-створює предмети вжитку та естетичної насолоди,знаряддя праці тощо.Психологічні експерименти ,факти життя показують,що раціональне,абстрактне людина прагне уявити наочно,надати йому чуттєвого втілення.Отже пошук смислу і створення відповідного цьому смислу образу як основи практичної дії становить повне коло процесів творчої фантазії.