7. Техніка та мех-ми уяви.

Перетворення дійсності в уяві не є мимовільними її змінами, воно має сваї закономірні шляхи, що находять вираження у засобох перетворення. 1.Комбінування,об”єднання даних в досвіді ел-в в нових, більш-менш незвичайних композиціях. Часним випадком є аглютинація(“зклеювання”елементів)-алегорична фігура Л.да Вінчі. Комбінування не є випадковим набором, це довільний підбір рис нового образу, проводиться свідомо, керуючись визначеною ідеєю,загальною композицєю. Іноді таке проходить на несвідомому рівні, але завжди заключаєтьс в мотивах,що визначають діяльність уяви. Чим ширший,багатший досвід людини, при інших рівних умовах, тим багатшою буде її уява.Прибічники асоціативної,атомістичної концепції виділяли комбінування як єдиний мех-м уяви, але це не є вірним, адже сприйняття дійсності не складається з пучків, зв”язок чи механічних агрегатів незмінних елементів, всі його утворення можуть бути перетворені уявою. 2.Акцентуювання деяких боків явища,що відображується,що приводить до зміни всього образу. Акцентуювання-підкреслення рис.(карикатура) . Повинні виділятися характерні, суттєві риси, в частному і конкретному – загальнозначимі. Часним випадком є зміна розміру(зменьшення-літота та збільшення-гіпербола). Ці зміни завжди мотивовані якоюсь смисловою тенденцією. Великаннаглядна,очевидна сила, мальчик-з-пальчик- силою контрасту малі розміри підкреслюють великі внутрішні багатства. Отже,такі відхилення від дійсності слугують для того щоб рельєфніше виявити і висвітлити явище,властивівість чи сторону дійсності. 3.Типізація-спецефічне узагальнення. Акцентуювання одних рис образу поєднується з рядом інших перетворень: одні риси ніби опускаються, випадають, інші спрощуються, зникають деталі-в результаті образ в цілому перетворюється. Через те, що акцентуючи,типізуючи, уява узагальнює, виявляючи при цьому узагальнене значення в конкретному образі, в уяві заключена тенденція до іносказання, алегорії, метафорі,метонімії, синекдосі, символу- до злиття образа і значення, до використання у переносному значенні. Усі засоби виразності з літературної творчості слугують проявом перетворюючої діяльності уяви(метафори,уособлення,гіперболи,антитези та ін.). Уява частково породжується,частково розвивається,об”єктивуючись в предметному бутті своїх продувтів. Взята у всій своїй конкретності вона-продукт історії.

8. Чуттєве та раціональне в уяві.

Перш за все треба пам”ятати, що уява тісно переплетена з іншими псих.процесами і з чуттєвим відображенням об”єктивної реальності, вона віддзеркалює у собі їх індивідуально- психологічні особливості і формується згідно з ними. Відчуття є первинним матеріалом про якості дійсності,воно використовується задля побудови образів уяви,виступають матеріальною базою,умовою формування уяви. Будь-яка уява ,бдучи наглядним образом, складається з відтворюючих відчуттів. Сприйняття дає уяві знання про предмет в цілому,включаючи в себе моменти репродукції. Важливими для уяви і влюченими в неї є такі особливості сприйняття: накопичення необхідного досвіду; впізнання(узнавание),без якого неможливе пізнання; співвідношення минулого,сучасного і майбутнього, можливість накладання одного на інші(ціліпокладання). Але уява не зводиться до переробки,зміні та створенню нових сприйняттів. Зв”язок її з відчуттями та сприйманнями опосередкований мисленням. Уява виступає необхідною формою зв”язку чуттєвого та раціонального, мисленнєвим осягненням сутності об”єкту і його чуттєвої реконструкції. Значення уяви як фактору співвіднесення загального та одиничного,обумовлене тим, що ввона являє собою єдинство чут.та рац.і повторює багатократні зв”язки загального,абстратного і одиничного,чуттєво-наглядного в ході діяльності суб”єкта. Осмисленість чуттєвого образу ще не є переходом від чут.до рац.,а є умовою формування нових знань. Уява утворюється тоді,коли присутній вплив логічного знання на чуттєвість,і виступає в ролі діяльності,що створює поняття(якісно нова форма відображення дійсності,порівнянно із уявленням),чим абстрагується від конкретно чуттєвого матеріалу. Отже, на відміну від расчленованості логічного мислення,уява володіє динамічною і синтетичною структурою. В процесі створення поняття продукти уяви є переробкою відображених реальних відносин, а сама вона виступає в якості додаткового фактору в процесі створення понять і являє собою єдність відображенняперетворення і створення нового. Втой же час це є створення нової цілісності. Уява дає змогу “бачення” цієї цілісності, до того ,як цілісність буде представлена у часностях. Отже ,в ході практичної діяльності суб”єкт однаково спираєтеся як на дані чуттєвого досвіду,так і на дані раціонального