5. Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.

Переважаючу роль несвідомого в Ф виділяє фройдистська теорія творчості. Основним змістом несвід.за Фройдом, є різні різні форми сексуального життя дитини. Несвідоме має свої засоби вираження – заміщення,витіснення,проекція,розклад,заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне,раціоналізація,сиситематизація, ситмволи. Зміст роботи Ф в художній творчості становить вітіснені сексуадьні бажання, адже їхню мету легше перенести з реального світу в уявний.Чітко визначається поняття сублімації – здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою,несекс.але спорідненою психічно. За Юнгом творчий процес є “автономним комплексом”,ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти “Я” собі на службу. Несвідоме складаєься з шарів різної глибини та доступності. Верхній –особове несвідоме,нижче – колективне. Цю тему також детально розглядають Бодкін, Бассін та Шерозія, Узнадзе та інш. Можна розрізнити активні(А) і пасивні(П) Ф-ї. А- інтуіція, активна установка,що направлена на сприйняття несвідомих змістів,при чому лібідо,через асоціацію паралельних матеріалів, доводить їх до чіткого розуміння. П-з”являються відразу у наглядній формі, без інтуітивної установки, вони належать до психічних автоматизмів, виникають від процесу несвідомого. А-крім несвід.,такаж зобов”язана своїм виникненням схильності свідомої установки сприймати фрагменти слабко виражених асоціативних зв”язків,переробляти їх,доводити до наглядності, отже свідомість тут приймає участь. Якщо П-прояв несвідомого,то А-прояв вищого людського розуму, адже тут в єдине ціле злив.свід.та несвід.П-завжди потребує свідомої критики, А-являючись ніби синтезом свідомого та несвідомого, потребує розуміння.

6. Мрія як феномен фантазії,

синтез реального та ідеальног,об”єктивного та суб’єктивного. Мрія-особливий вид уявлення,який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього.У своїх мріях людина обганяє реальний хід подій,уявляє здійсна те,чого вона прагне.Мрія виникає там,де людина не може протягом певного часу ререходити безпосередньо до дій,спрямованих на задоволення її прагнень та інтересів.Мрія виступає в якості збуджуючої причини або мотива діяльності,кінцеве завершення якої по тим ,чи іншим причинам залишилось відстроченим.У мріях виявляється безпосередній зв”язок уяви з різноманітними потребами людини.Мрії людей зумовлюються їх суспільим буттям. Аналізуючи зміст мрій людини,можна в них побачити відбиток тих суспільних умов,в яких вона живе,того місця,яке вона посідає в системі суспільних відносин.Будучи тісно пов”язаними з почуттями і прагненнями людини,мрія може ставати дуже сильним поштовхом в її творчій діяльності.Змістовна мрія є складовим моментом всілякого творчого відкриття.Позитивна роль мрії є тим більшою,чим більш змістовними обгрунтованими і суспільно важливими вони є і чим ретельніше прагне людина до їх реалізації.В житті кожної людини є свої мрії,пов”язані з її діяльністю,з побудовою її дальших життєвих первпектив.Кона така мрія підсилює енергію людини,мобілізує сили для здійснення її прагнень до успіхів в її діяльності.Правгення чіткіше уявити її мрію з одного боку і наявність у мріях чогось нез”ясованого ,з іншого,приводить до виникненя марень-уривкових романтичних уявлень.Маренння є динамічною,чуттєвою формою розшуку спрямованності мрій,підходом до її визначення.Пусті,безпідставні мрії демобілізують людину,виводять її від реального діла,під боротьби з життєвими труднощами і штовхають примарного вдоволення її потреб побувою “надхмарних замків”. Отже,цінність мрії відзначаються її змістом і дійовістю,тим на скільки мрія є підготовкою до майбутньої корисної та плідної діяльності,поштовхом до неї,на скільки вона мобілізує сили людини для боротьби за успіх цієї діяльності.