33. Психоаналітичне тлумаченя природи та стр-ри творчого процесу.

Фройдистська теорія творчості-несвідома сфера-основа людської пведінки. Фройдизм,хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психології творчості,та не зміг їх докінця вирішити. Це стосується теорії несвідомого. Д-ня несвід.передбач.розуміння особливостей розвитку дит.психіки.,адже несвід.винкає в дитячому віці,і ця обставина пояснює основні його риси. Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр,навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвід.за Фройдом, є різні різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева повед.має такі риси , як нарцисизм,автоеротизм та ін.,лібідо не руйнується,воно тільки змінює форму,але завжди має первинне джерело. Несвід.бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і дії культурної людини. Несвідоме має свої засоби вираження – заміщення,витіснення, проекція, розклад,заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне,раціоналізація,сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам,вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом,несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активної протидії несвідомого. Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду,тут голвна роль належить фантазії. Зміст роботи фант. в художній творчості становить вітіснені сексуадьні бажання, адже їхню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка ,прагнучи безпосередьо насолоди,не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного бокуасоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози,з іншого-феномени,що мають велике культурне значення-релігія,мистецтво, філософія та ін. Чітко визначається поняття сублімації – здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою,несекс.але спорідненою психічно. Мистецтво,за Фройдом-іллюзія,що відводить від життя за допомогою фантазії,воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає її від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях,але дає компенсацію. За Юнгом творчий процес є “автономним комплексом”,ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти “Я” собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу.Несвідоме ,за Юнгом, складаєься з шарів різної глибини та доступності. Верхній –особове несвідоме,пов”язане з “симптоматичним мистецтвом”, витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися,нижче – колективне,пов”з.з символічмим, несе спадковість віків, на стр-рі більш примитивного рівня,ніж попереднє. Д. В. Бассін та Л.Е. Шерозія виділяють важливу роль установки(за Узнадзе), що на їх думку дає пояснення несвідомому.