
- •Психологічне визначення уяви та фантазії.
- •3. Фантазування: механізми та результат.
- •4. Розвиток уяви і здатності до фантазування ц онтогенезі.
- •5. Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.
- •6. Мрія як феномен фантазії,
- •7. Техніка та мех-ми уяви.
- •8. Чуттєве та раціональне в уяві.
- •9. Репродуктивна(р.) і творча(т.) уява.
- •10. Загальні проблеми психології фантазії.
- •11.Проблеми уяви та фантазії у Рубінштейна.
- •12. Поняття афективності.
- •13.Розет про техніку фантазії.
- •14.Фантазія і гра.
- •15. Виготський про роль уяви в індивідуальному розвитку.
- •16. Репродуктивна і творча фантазія.
- •17. Уява та мислення .Фантазія та мислення.
- •18 .Фантазія та інтуїція.
- •19. Уява та пам’ять.
- •20.Фантазія та моральна сфера людини.
- •21. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
- •22. Історичний огляд досліджень з психології фантазії.
- •2 Період досліджень з психології фантазії: интуітивістична психологія (г.Дриш, а.Бергсон). Це ідеалістична точка зору
- •23.Роль фантазії у творчій діяльності людини.
- •24. Роль фантазії у творчій діяльності людини.
- •25. Методи дослідження творчої уяви.
- •26. Фантазія у дитячому малюнку.
- •27. Творча уява зрілої людини: особливості механізмів та спрямованості фантазування.
- •28.Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування, творення.
- •29. Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування,творення.
- •30.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- •31. Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- •33. Психоаналітичне тлумаченя природи та стр-ри творчого процесу.
33. Психоаналітичне тлумаченя природи та стр-ри творчого процесу.
Фройдистська теорія творчості-несвідома сфера-основа людської пведінки. Фройдизм,хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психології творчості,та не зміг їх докінця вирішити. Це стосується теорії несвідомого. Д-ня несвід.передбач.розуміння особливостей розвитку дит.психіки.,адже несвід.винкає в дитячому віці,і ця обставина пояснює основні його риси. Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр,навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвід.за Фройдом, є різні різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева повед.має такі риси , як нарцисизм,автоеротизм та ін.,лібідо не руйнується,воно тільки змінює форму,але завжди має первинне джерело. Несвід.бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і дії культурної людини. Несвідоме має свої засоби вираження – заміщення,витіснення, проекція, розклад,заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне,раціоналізація,сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам,вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом,несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активної протидії несвідомого. Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду,тут голвна роль належить фантазії. Зміст роботи фант. в художній творчості становить вітіснені сексуадьні бажання, адже їхню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка ,прагнучи безпосередьо насолоди,не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного бокуасоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози,з іншого-феномени,що мають велике культурне значення-релігія,мистецтво, філософія та ін. Чітко визначається поняття сублімації – здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою,несекс.але спорідненою психічно. Мистецтво,за Фройдом-іллюзія,що відводить від життя за допомогою фантазії,воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає її від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях,але дає компенсацію. За Юнгом творчий процес є “автономним комплексом”,ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти “Я” собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу.Несвідоме ,за Юнгом, складаєься з шарів різної глибини та доступності. Верхній –особове несвідоме,пов”язане з “симптоматичним мистецтвом”, витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися,нижче – колективне,пов”з.з символічмим, несе спадковість віків, на стр-рі більш примитивного рівня,ніж попереднє. Д. В. Бассін та Л.Е. Шерозія виділяють важливу роль установки(за Узнадзе), що на їх думку дає пояснення несвідомому.