30.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.

  

   Генетично першим розвивається конкретне мислення, що властиве дитині раннього віку. Це повна залежність поведінки, мислення, сприйняття від конкретних обставин(повна антитеза фантазії і творчості).За Вундтом, фантазія дитини бідніша за підлітка.Удаваність насиченості дит.фантазії спричинена тим, що домінуюче місце у поведінці дитини - велика збудливість, некритичність суджень.Уява дитини існує на рівні предметної дії - у ігровій діяльності, на рівні ейдетичних образів(наочні образи які галюцінаційно ясно відтворюють сприйняте, ці образи є перехідними між сприйняття та уявою). Фантазія не є первинною, самостійною у псих. розвитку підлітка. Її розвитку слугують - формування понять(розвиток абстрактного мислення). Головною причиною усунення ейдетичних образів та перехід у сферу уяви є мова, як засіб утворення понять, мислення у поняттях. У поняттях підлітка знаходяться у роздільному вигляді суттєве і несуттєве(що змішано у ейдетичних образах).Суб"єктивні наочні образи зникають з 16 років - період, коли поняття починають займати місце минулих образів. Підліток виокремлює суб*єктивну та об"єктивну фантазію. Суб"єктивна(емоційна) - задовольняє особисті потреби(нагадує дит.гру), де незадоволені потреби стимулюють до фантазування.Об"єктивна(пластична) фантазія - творча реалізація якоїсь ідеї. Поєднуючись з мислення у поняттях, дана фантазія стає домінуючою. Тут і формуються у підлітка перші власні погляди. Пізніше з віком розвиток уяви уповільнюється, поступаючись мисленню.

   Закон Рібо: преша стадія розвитку уяви(з 3-років життя, дошкільний вік, підлітковий та юність), де уява не залежить від мислення. Наступна стадія - послаблення ролі уяви. Третя стадія - підпорядкування мисленню(у більшості занепадає і леше у деяких підноситься над мисленням, стаючи творчою силою).

31. Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.

Генетично першим розвивається конкретне мислення, що властиве дитині раннього віку.Це повна залежність поведінки, мислення,сприйняття від конкретних обставин(повна антитеза фантазії і творчості).За Вундтом, фантазія дитини бідніша за підлітка.Удаваність насиченості дит.фантазії спричинена тим, що домінуюче місце у поведінці дитини – велика збудливість, некритичність суджень.Уява дитини існує на рівні предметної дії – у ігровій дія-ті, на рівні ейдетичних образів(наочні образи які галюцінаційно ясно відтворюють сприйняте, ці образи є перехідними між сприйняття та уявою). Фантазія не є первинною, самостійною у псих. розвитку підлітка. Її розвитку слугують – формування понять(розвиток абстрактного ми-я).Головною причиною усунення ейдетичних образів та перехід у сферу уяви є мова, як засіб утворення понять, мислення у поняттях.У поняттях підлітка знаходяться у роздільному вигляді суттєве і несуттєве(що змішано у ейдетичних образах).Суб”єктивні наочні образи зникають з 16 років – період, коли поняття почин.займати місце минулих образів. Підліток виокремлює суб!єктивну та об”єктивну фантазію.Суб”єктивна(емоційна) – задовольняє особисті потреби(нагадує дит.гру), де незадоволені потреби стимулюють до фантазування.Об”єктивна(пластична) фантазія – творча реалізація якоїсь ідеї.Поєднуючись з мислення у поняттях, дана фантазія стає домінуючою.Тут і формуються у підлітка перші власні погляди.Пізніше з віком розвиток уяви уповільнюється, поступаючись з мисленням.Закон Рібо: преша стадія розвитку уяви(з 3-років життя, дошкільний вік, підлітковий та юність), де уява не залежить від мислення. Наступна стадія – послаблення ролі уяви. Третя стадія – підпорядкування мисленню(у більшості занепадає і леше у деяких підноситься над мисленням, стаючи творчою силою).

32. Основні концепції та теорії творчості у вітчизняній та зарубіжній психології. 1)Екзистенціалістська теорія (М.Бердяєв „Смысл творчества”). За автором, у світі ще не було справжньої творчості, де найвеличніші досягнення світової культури є лише підготовчими ступенями до справжньї творчості(її предметом стане людський дух у глибокій релігійності, а не світова данність, обтяжена матер.необхідністю). Поняття протилежності каузального і безпричинного(„Полонений дух”) – необхідність і свобода лежать на двох полюсах буття.Каузальність не несе нове. Люд.описуючи прчину явищ (наука), потряпляє у дурну безкінечність і не дійде до первинного творчого акту.Творча новизна безпричинна.Лише філософія здатна осягнути містичність Космосу. Відношення: Суб”єкт-об”єкт є передумовою творчого акту.Суб”єкт вбирає у собі істину, адже людина вкорінена у нуменальному(первісно існуючий, „сущий”) духовному світі.Тврчість і матерія: матер. виступає простий пасивний опір, і водночас як субстанція виникнення суб”єктивності.”Трагедія”творчості: творча новизна вимушена підкор.законам об”єктивованого світу(культура- це самоомана втечі від данності, вона є невдачею творчості).Вчення про богооюдину:люд.без вказівок,виходячи зі своєї божественості,знаходить життєве завдання своєї творчості.За откровенням божесвенним іде одкровення антропологічне(народж.Бого в люд., і люд. в Богові). 2)Психоаналітична теорія.(Фрейд, Юнг „Колективне несвідоме”) Несвідоме формується у дит.віці. Інфантильне, витіснене з псих.дія-ті не зникає безслідно, а утворює центр несвідомого.Витіснення зі свідомості(прояв у сновидінях) пережитих форм задоволення статевого почуття(дит.сексуал.) і нездійсненні бажання тримає психіку у рівновазі.Засоби вираження несвідомого:заміщення, проекція,розклад,витіснення,заміна протилежним, символи та ін.Худ.творчість використов.символіку, де залучається фантазія. За Юнгом, творчий процес-оживлення архетипу, який живе у колективному несвіломому.Сублімація-здатність заміщувати вихідну сексуальну мету іншою, несексуальною, але спорідненою психічно – джерело творчої уяви. 3)Теорія бісоціаці.(А.Кестлер „Творчий акт”).Термін”бісоціація” – всановлює різницю між шаблонним способом мислення в рамках єдиного „плану”(асоціація – вираження звички) і творчим актом, який оперує більш шіж з 1 планом(вільне перепланування та комбінування досвіду). Є 2 шляхи автоматизованої рутини: 1.поривання в уявний, мрійний стан, де раціональне мислення припинене, 2.- втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень, емоц.фрустрацій- тут відбув.спалах інсайту.Бісоціативний акт пов”язує раніше не пов”язані матриці досвіду і робить зрозумілим те, що необх.усвідомити, оживити відразу у кількох планах.Умови творчого синтезу: усунення свідомого контолю, що звільняє розум від певних примусів(сновидіння,несвідомі автоматизми,інтуїція). За Кестлером, творча активність – це регресія до ранніх онтогенетичних і філогенетичних рівнів,втеча від стримувальних моментів свідомого.