22. Історичний огляд досліджень з психології фантазії.

   Деякі аспекти цієї проблеми проаналізовано в статті Л.С.Вигостького "Уява і творчість в дитячому віці".

   1 період досліджень з психології фантазії -представлено в роботах старої, асоціативної психології, зокрема, в роботах В.Вундта як і Р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.

   Позитивні моменти в дослідженнях цих аторів:

  -- показали чуттєву обумовленість процесів фантазії; зокрема, показав, що наша мрія з"являється не із примхи, а має відношення до всього поперднього досвіду тієї людини, яка мріє;

  -- всі самі фантастичні уявлення насправді зводяться до невідомих комбінацій елементів, які зустрічалися в попередньому досвід людини;

   Тобто, була розкрита реальне підґрунтя фантазії - зв"язок фантазії з попереднім досвідом, з уже наявними враженнями. Мова йде про детермінацію фантазії попереднім досвідом.

   Обмеження досліджень асоціативної психології:

   --стара психологія твердила, що нові комбінації виникають випадково, нова комбінація уяиви виникає із нових констеляцій -нових зв"язків між собою окремих елементів

   - в силу такої природи випадкових комбінацій фантазія людини характеризується тим, що вона принципово обмежена кількістю образів, і ніякі нові, не пережиті зв"язки не можуть бути добавлені в процеси діяльності уяви;

2 Період досліджень з психології фантазії: интуітивістична психологія (г.Дриш, а.Бергсон). Це ідеалістична точка зору

   Протилежна до попереднього напрямку

   -вважали, що свідомості із самого початку присутня творча уява, фантазія, що свідомість творить, що для неї характерні апріорні форми; вся діяльність людини пронизана творчим началом. Присували свідомості первинне творче начало.

   3 період досліджень- З Фройд та Піаже розглядали в дитячому віці уяву (фантазування) в первинній їх формі як діяльність підсвідому, яка обслуговує не пізнання дійсності, а отримання задоволення, як діяльність несоціальну (про це говорить Л.С.Виготський).

   Фантазія, на їх думку, не має відношення до вербальної (мовної) думки, і відповідно, не є узагальнюючою думкою.

   4 період дослідження (експериментальний) -має відношення до експериментальних досліджень, зокрема в Німеччині) -довели протилежне. Це сучасні уявлення про психологію фантазії

   - показано залежність уяви) дітей від розвитку мови. Дослідження показали, що у глухих та німих дітей-дуже бідна фан-я. Затримка в розвитку мови веде до зібдненн фантазії.

   -Ідеї Л.С.Вигоського - залежність розвитку фантазії від подальшого навчання в школі, від подальшого розвитку мови ( утворення понятійного апарату), від спілкування з дорослими. Таким чином, стверджує Л.С.Виготський, не підтвердилась ідею Піаже про аутичність, не соціальний характер дитячої уяви, її підсвідомий характер.

   -Дослідження Блейєра: доведено цілеспрямований характер уяви (фантазії)- ці види діяльності можуть новити направлений характер - ми можемо повністю віддавати звіт стосовно цілей і мотивів, які переслідує ця діяльність.

   -Л.С.Виготський теж цього дотримується: навіть утопічні уявлення (які відрізняються від реалістичних планів) здійснюються не підсвідомо, а свідомо - з ясною установкою, щоб створити відомий фантастичний образ, який відноситься до минулого чи майбутнього. Навіть у дит. твор., уява носить направлений хар-тер, тобто, не є підсвідомою діяльністю.

   -в технічно-конструкторській діяльності дорослого - діяльність уяви, фантазії є направленою, від початку і до кінця направлена на певну мету, яку досягає людина.

   Висновок (на основі сучасних досліджень):

  -- розвиток фантазування залежить від розвитку мов;

  -- розвиток фантазування залежить від взаємодії з дорослими (у дітей);

  -- розвиток фантазування залежить від специфіки діяльності та активного включення в неї ( у дорослих);

  -- фантазування носить свідомий, а не підсвідомий характер.