22. Теорії життєвого циклу товару.

У 1961 р. англієць М. Познер запропонував теорію технічного розриву, яка є видом теорії Хекшера — Оліна з введеним у неї додатко­во технологічним фактором. Центральний пункт теорії Познера: міжнародна торгівля викликається технічними нововведеннями, які виникають спочатку в якій-небудь галузі в одній з країн, що торгу­ють. Внаслідок цього обмін технікою та технологією асиметрич­ний. Країна-інноватор володіє тимчасовою квазімонополією на ви­робництво продукції та експортує її, імпортуючи ненаукомістку продукцію. З часом технологічний розрив зменшується внаслідок передачі технології, заміщення імпор­ту, впровадження альтернативних технологій у відсталих країнах.

Недоліком теорії технологічного розриву є те, що вона не враховує свідомого обмеження доступу до нових технологій з боку власника. Запропонована у 1966 р. Раймондом Верноном теорія міжнародного життєвого цик­лу продукту враховує нереалістичність думки про універсальну доступність будь-якої технології для кожного виробника будь-якої країни.Теорія міжнародного життєвого циклу продукту стверджує, що деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів — впровадження, зростання» зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу.

недоліки цієї теорії:

1.  Існує багато видів продукції, які не проходять усі стадії життє­ вого циклу.

2.  Теорія закріплювала за США лідерство, оскільки вони його вже завоювали.

3.  Теорія не поширюється на продукцію ТНК.

Висновки

1.  Теорія міжнародного життєвого циклу продукту стверджує,що багато нових виробів спочатку будуть вироблятися у країнах, де ці товари були вивчені та розроблені.

2.  Протягом життєвого циклу товару, який складається із чоти­рьох етапів (впровадження, зростання, зрілість та занепад), ви­робництво прямує до більшої капіталомісткості та переміщаєтьсядо інших країн.

3.  Теорія не поширюється на деякі групи товарів та майже на всі вироби ТНК.

4.  Теорія міжнародного життєвого циклу продукту лише ствер­джує, що коли та якщо наукові дослідження та розробки переста­ють бути вирішальним фактором порівняльної переваги, вироб­ ництво переміститься у країни, які мають порівняльну перевагу в інших елементах затрат, наприклад некваліфікованій праці.

23.Теорія подібності країн.

Значна частка міжнародної торгівлі здійснюється між країнами з подібними характеристиками — між промислово розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розмі­щені у помірному кліматі.Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнарод­ної торгівлі зробив Стефан Б. Ліндер. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізо­ри), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40—50-х pp., він звернув увагу на те, що основні відкриття,були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді техноло­гічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Теорія подібності країн стверджує, що, розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову по­требу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Ця теорія — одна з не­багатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю пере­важно з боку попиту, а не пропозиції. Графічна ілюстрація теорії подібності країн зображена на рис. 1.5.14 [18].

Рис. 1.5.14. Попит, що перетинається, як основа для міжнародної торгівлі

Недоліком теорії подібності країн є те, що коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим.Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює торгівлю між подібними країнами.

Висновки

1.  Згідно з теорією подібності країн значна частка обсягу міжнарод­ної торгівлі у наш час припадає на торгівлю виробами між промисло­во розвиненими країнами, тому що у них є подібні сегменти ринку.

2.  Теорія подібності країн пояснює міжнародну торгівлю не з боку пропозиції товарів, а з боку попиту на них.

3.  Торгувати дві країни будуть тими товарами, якість яких при­близно однакова.

4.  Чим більше людей у країнах, що торгують, мають однакові доходи, тим вищий рівень торгівлі.