- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
Краєзнавчий рух на Поділлі починає зароджуватися у середині XIX століття. Найбільш характерною тогочасною його ознакою був етнографо-фольклорний напрямок, саме в етнографічній експедиції знайомився із Поділлям великий Кобзар - Тарас Шевченко. У Немирові, працював фольклорист Опанас Маркевич, який залишив у спадок безцінний скарб - десятки тисяч записів народних пісень, легенд, прислів'їв, приказок, балад. Чимало подільських народних пісень подав у своїх відомих випусках видатний композитор Микола Лисенко. Серед його найбільш активних кореспондентів-подолян був Сергій
Венгржиновський. Щедру фольклорну спадщину залишив також інший вихованець Кам'янець-Подільської духовної семінарії - Каленик Шейковський, який підготував етнографічні та фольклорні розвідки під назвою «Быт подолян». Під аналогічною назвою ці розвідки у двох томах були опубліковані у 1859-1860 рр.
У середині XIX століття на Поділлі починають формуватися краєзнавчі організації. Одним з перших осередків кр-ва стало Товариство подільських лікарів, утворене 1859 року у Кам'янці-Подільському. Очолив його відомий лікар-науковець Олександр Кремець. Серед його членів переважно були лікарі, аптекарі, природодослідники, ветеринари, дантисти з Подільської, Волинської, Київської губерній, а також з Бессарабії тощо.
Товариство мало розгалужену організаційну структуру і поділялося на 11 груп, у їх числі групи археологічну та нумізматичну. Товариство розробило і затвердило програму медико-топографічних спостережень у краї. На виконання цієї програми у Варшаві було видано п'ять випусків "Матеріалів до топографії лікарської статистики Поділля". У них публікувалися статті, розвідки, повідомлення, документи з історії медицини регіону та про побутові умови Поділля тощо. На початку 1865 року подільський губернатор вживає репресивних мір до окремих учасників Товариства, а саме Товариство своїм рішенням врешті-решт закриває. Відновити його вдалося лише 1878 р.
1865р. – засновано Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет. Одним з його організаторів був відомий композитор М.Римський-Корсаков, який зініціював написання у повітах нарисів про міста і села губернії, збирав документальні свідчення про життя регіону.
Щодо праць, які досліджували б історичне минуле Поділля, то варто зазначити, що їх готували в основному вчені, які проживали поза межами губернії (археологічні дослідження Антоновича, праця М.Петрова-Батюшкова: "Подолия - историческое описание" (1891); "Очерки известий о подольськой земле до 1434 г." Молчановського, "Барское староство" М.Грушевського з двома томами актів " Архива Юго-Западной России", "Историко-географический и этнографический очерк Подолии" Сімашкевича. Значним внеском до археологічної науки того часу була: "Археологічна карта Подільської губернії", складена Ю.Сіцінським.
На зламі ХІХ-ХХ століть кр-во у цілому на Поділлі залишалося сферою інтересів окремих ентузіастів.
Початок XX ст. знаменувався розширенням тематики краєзнавчих пошуків. Кр-во пов'язується з іменами Ю.Сіцінського, Г.Брілінга, П.Бучинського, Н.Григор'їва, письменників Л.Глібова, С.Руданського, Л .Українки.
Діючими і доволі ефективними краєзнавчими осередками на цей час стають церковне історико-археологічне товариство, яке на 1916 рік видало 12 томів "Трудов", які містили великий фактичний та документальний матеріал; нова організація, що з перших днів свого існування розпочала порушувати питання комплексного вивчення, збереження, розповсюдження та поширення української культури -''Просвіта". На Поділлі вона фактично виникає 1900 року. 1914 року щодо активних діячів кам'янецької "Просвіти" мають місце обшуки, арешти, заслання. Врешті-решт "Просвіту" забороняють.
Поява Подільського товариства дослідників та аматорів природи. Разом із ВЛаскарьовим, А.Набоких, С.Маньковецьким його організував у 1911 року професор Бучинський. За 8 років існування (1911-1919) товариство опублікувало 4 томи "Записок", видало низку історико-бібліографічних досліджень про відомих природодослідників. За ініціативою товариства у Кам’янці відкривається музей природи Поділля. Найбільш цінною у музеї була колекція чучел птахів. Товариство взяло участь у заснуванні ботанічного саду, відкрило лекторій. Воно регулярно споряджало наукові екскурсії задля вивчення природи Поділля.