- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
90. Волинь
Луцький історико-культурний заповідник.
Створено постановою 1985 року на базі видатних пам'яток архітектури XIV-XIX століть історичного середмістя. Включає Верхній замок, Окольний замок і середмістя поза мурами з монастирями єзуїтів, шариток, бригіток, домініканців, церквами Покровською,
Воздвиженською, братською школою (XVII ст.), синагогою, будинком Лесі Українки, а також художнім музеєм у будинку судової канцелярії Верхнього замку.
Історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви" в с.Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Створено 1991 року на базі Музею-заповідника „Козацькі могили" - відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею. Територія між м.Берестечком Горохівського району Волинської області й селами Пляшева, Острів та Солонів Радивилівського району Рівненської області. Включає побойовище з островом Журавлиха, Георгіївську муровану церкву-мавзолей (1914 р.), Михайлівську дерев'яну церкву (1650 р.), монумент на честь 340-річчя Берестецької битви (1991 р.), а також музей.
Державний історико-культурний заповідник у м.Острозі Рівненської області. Створено 1981 року на базі середньовічних пам'яток архітектури та краєзнавчого музею. Включає архітектурний комплекс Замкової гори (ХІУ-ХУІ ст.), монастир-фортецю (XV-XVII ст.) у селі Межиричі Острозького району, 25 пам'яток історії та культури міста, 3 музеї (в їхніх фондах - 48 тис. експонатів - етнографічна, археологічна та нумізматична збірки, стародруки, іконопис, парсуни, скульптура та ін.)
Державний історико-культурний заповіднику м.Дубно Рівненської області. Створено 1993 року на базі нерухомих пам'яток історії та культури. Включає 29 пам'яток, у тому числі замок князів Острозьких (XVI ст,), Луцьку браму (XV ст.), монастирбернардинців.
Державний історико-культурний заповідник „Самчики”. Створений 1997р. на базі архітектурного та природнього палацо-паркового ансамблю кін. 18-поч. 19ст. в с. Самчики Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.
Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Володимир” Державний історико-культурний заповідник „ Стародавній Володимир” створено на основі комплексу пам'яток міста Володимира-Волинського, об'єднаних між собою спільною територією, створений 2001 року.
Пам’ятки національного значення: 1. Городище ( земляні вали );2. Комплекс Успенського; 2.1. Успенський собор; 2.2. Будинок з дзвіницею; 2.3. Стіни з воротами; 3. Костел Якима і Ганни; 4. Собор Різдва Христового; 5. Василівська церква; 6. Миколаївська церква.
91. Полтавщина
Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви".
Створений 1981 року на базі Державного музею історії Полтавської битви (відкритий 1950 р. на полі битви між московською і шведсько-українською арміями 1709 р.). Міститься на північній околиці Полтави. Включає музей, Сампсоніївську церкву, братську могилу росіян, пам'ятники росіянам, шведам, Петру І, а також обеліски в місцях польових фортифікацій.
Державний музей-заповідник М.Гоголя в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області.
Створений 1979 року на базі відтворюваної родової садиби Гоголів-Яновських. Відкрито у квітні 1984 року до 175-річчя від дня народження М.Гоголя. Включає будинок батьків з музейною експозицією (10 зал), меморіальний флігель, альтанку, грот, сад, ландшафтний парк із ставками.
Державний музей-заповідник українського гончарства в смт.Опішні Зіньківського району Полтавської області.
Створений 1989 року на базі Музею гончарства (заснований 1986 р.). Включає заводи „Керамік" і „Художній керамік", колишню губернську гончарну майстерню, історичні терени побутування гончарного промислу, у тому числі глинища, садибу-музей гончара О.Селюченко. Діють: видавничий центр „Українське народознавство", Центр інформації та джерелознавства українського гончарства.
92-93 Запоріжжя, включаючи Хортицю.
Хортиця З метою увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорозького козацтва, Рада Міністрів Української РСР у вересні 1965 р. оголосила територію острова Велика Хортиця в м. Запоріжжі Державним історико-культурним заповідником.
До заповідника включені території острова Хортиця та прилеглих до нього островів і скель Байди, Дубового, Розтьобина, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочища Вирви на правому березі Дніпра в м. Запоріжжі.
Острів Хортиця є комплексною історико-культурною та природною пам'яткою, на території якої нараховується близько 70 пам'яток історії та археології: багатошарова пам'ятка на о. Байди (доба неоліту-XVIII ст.), давньослов'янське поселення "Протолче" (XII-XIV ст.), Совутинське городище скіфського часу (V-III ст. до н.е.), поселення Сабатинівської культури (XIV-XII ст. до н.е.), військові укріплення козацьких часів та російсько-турецької війни 1735-1739 років.
На території заповідника збереглася низка пам'яток доби українського козацтва: рештки земляних укріплень замку Дмитра Вишневецького (середина XVI ст.) та залишки укріплень Запорозької верфі (корабельні), спорудженої у 1739 р. на місці замку Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця, рештки земляних укріплень Хортицького ретраншементу на о. Хортиця та правому березі Дніпра, зведеного під час російсько-турецької війни 1735-1739 років, місця розташування козацьких зимівників.
До складу заповідника входить музей історії козацтва (музейний фонд заповідника - 634 тис. одиниць зберігання).
Державний історико-археологічний заповідник „Кам'яна Могила". Створено 1986 року на основі заповідної території, оголошеної 1954 року. Міститься в Мелітопольському районі Запорізької області. Охороняються геологічні та археологічні пам'ятки європейського значення: вихід на поверхню кам'яних порід, в яких відкрито понад 60 гротів і печер із стародавніми петрогліфами та іншими слідами життєдіяльності людини ( 14-12 тис. до н.е.). Діє музей.
Історико-архітектурний музей-заповідник „Садиба Попова" у м. Василівці Запорізької області. Створено 1993 року на базі архітектурного ансамблю садиби місцевих поміщиків 18-19 століть. Включає 12 пам'яток архітектури.
94-96 Черкащина, включно з Каневом і Чигирином
Шевченківський національний заповідник у м. Каневі. Створено 1925 року як заповідник „Могила Шевченка". Національний статус і теперішнє найменування надано Указом Президента
1994 року. Включає музей Т.Шевченка, могилу поета, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садиби М.Максимовича й В.Науменка на Михайловій горі (с.Прохорівка) та низку пам'яток археології. У фондах - 17 тисяч одиниць зберігання.
Національний заповідник „Чигирин" у Чигиринському районі. Створено 1989 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи Чигирина,Суботова, Стецівки, Холодного Яру. Реорганізовано рішенням уряду 1992 року. Статус національного надано 1995 року. Включає 13 окремих теріторій, 34 нерухомі пам'ятки, музеї Богдана Хмельницького і краєзнавчий в Чигирині, Медведівський і Суботівський краєзнавчий.
Державний історико-культурний музей-заповідник „Батьківщина Т.Шевченка" Звенигородського району. Створено 1992 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи сіл Шевченкове (кол.Кирилівка), Моринці, Будища, відтворених меморіальних садиб у Моринцях та Літературно-меморіального музею Т.Шевченка в селі Шевченковому (з 1939 р.). Охоплює 43 окремі території. Включає 43 пам'ятки історії, культури і природи.
Державний історико-культурний заповідник у м.Кам'янці . Створено 1995 року на базі Літературно-меморіального музею О.Пушкіна і П.Чайковського, Кам'янського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, садиби О.Давидової (XIX ст.), інших пам'яток історії, культури і природи. Охоплює 6 окремих територій. Включає 17 об'єктів нерухомої історико-культурної і природної спадщини.
Державний історико-культурний заповідник у м.Корсуні-Шевченківському. Створено 1994 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи Корсуня-Шевченківського, сіл Стеблева, Виграїва і Квіток Корсунь-Шевчен-ківського району. Охоплює 15 окремих територій. Включає 29 нерухомих пам'яток історії та культури, у тому числі поле Корсунської битви (1648 р.), палацово-парковий ансамбль садиби Лопухіних (18-ХІХ ст.), садибу-музей І.Нечуя-Ле-вицького в Стеблеві та музей К.Стеценка в Квітках.
Державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів" Канівського району. Створено 1994 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи Канівського Подніпров'я. Міститься на правому березі Дніпра, між селами Бучак і Трахтемирів. Включає 88 пам'яток, переважно археологічних від кам'яної доби до пізнього середньовіччя, а також рештки Зарубського монастиря княжої доби й козацького міста Трахтемирова з цвинтарем XVI- XVII століть.
