- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
84. Чернігівська область
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній»
Створений 1967 року як філію Державного архітектурно-історичного заповідника „Софійський музей" з передачею їй 11 пам'яток архітектури Чернігова ХІ-ХІХ століть. 1978 року створено самостійний заповідник, якому передано весь комплекс княжого Дитинця з двома соборами (ХІ-ХП ст.), колегіумом, будинком Мазепи, Катерининську і П'ятницьку церкви, Єлецький і Троїцький монастирі, комплекс Іллінських (Антонієвих) печер (XI -XVII століть), курган „Чорна могила" й курганний могильник на Болдиних горах (всього 34 пам'ятки). Охоплює найцінніші терени історичного середмістя. У фондах близько 70 тисяч одиниць зберігання, що становлять основу постійних і тимчасових експозицій. На поч. ХХІ ст. перетворений на Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній».
Державний історико-культурний музей-заповідник „Слово о полку Ігоревім" у м.Новгороді-Сіверському.
Створений1990 року на базі Новгород-Сіверської філії Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника та Новгород-Сіверського краєзнавчого музею. Новгород-Сіверську філію Чернігівського ДАІЗ створено 1978 року на основі архітектурного ансамблю Спасо-Преображенського монастиря, Замкової гори та кількох архітектурних пам'яток історичного середмістя. Нині головний осередок міститься в монастирі, де розгорнуто кілька постійних та тимчасових експозицій.
Державний історико-культурний заповідник „Гетьманська столиця" в смт. Батурині Бахмацького району. Створений 1993 року на базі нерухомих пам'яток історії та культури Батурина (з другої половини XVII століття до 1708 року був столицею Гетьманщини) та його околиць, із включенням місцевого історико-краєзнавчого музею. Охоронна зона заповідника становить бл. 57 га, найважливішими об’єктами якої є палац гетьмана К. Розумовського, Воскресенська церковно-приходська школа, будинок генерального судді Василя Кочубея, музей бджільництва ім. П. Прокоповича, Будинок Генерального суду Гетьманщини (єдина споруда, що вистояла після захоплення Батурина рос. військами 1709 р). за підтримки президента України В. Ющенка нині проводяться масштабні реставраційні роботи на пам’ятках заповідника.
Державний історико-культурний заповідник «Качанівка» в с. Качанівці Ічнянського р-ну Чернігівської обл. Створений 1981 р. на базі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва (ХУШ-ХІХ ст.) та палацового комплексу меценатів Тарновських (ХУШ-ХІХ ст.).
85. Сумська область
Державний історико-культурний заповідник у м.Глухові.
Створений 1994 року на базі пам'яток історії та культури Глухова (у XVIII ст. столиця Гетьманщини) та Глухівського краєзнавчого музею. Включає 55 пам'яток історії та культури.
Створений 1994 року на базі пам'яток історії та культури Глухова (у XVIII ст. столиця Гетьманщини) та Глухівського краєзнавчого музею. Включає 55 пам'яток історії та культури.Найвизначнішими з них є муровані споруди: Миколаївська церква (1693), Київська брама (1760-ті), Спасо-Преображенська церква (18 ст.), Анастасіївська церква (19 ст), Вознесенська церква (18 ст), будинок М. М. Неплюєва (поч. 19 ст), навчальний комплекс та пансіон чоловічої гімназії (19 ст), садибний будинок відомого українського мецената А. Терещенка, а також гуманітарно-просвітницький комплекс (19 ст)
Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі.
Створений 1986 року на базі-краєзнавчого музею (з 1919 року), Музею партизанської слави в Спадщанському лісі поблизу Путивля (1956 р.) і пам'яток історії та культури міста (найвидатніші-архітектурний ансамбль Мовчанського монастиря (ХУІ-ХУШ ст.), церква Миколи Козацького (XVIII ст.), низка давньоруських городищ уздовж Сейму).
