83. Київська область

Державний історико-культурний заповідник у м. Переяславі-Хмельницькому. Створений постановою 1979 року на базі 29 нерухомих пам'яток історії та культури, музею народної архітектури та побуту, історичного та інших музеїв міста. Включає також ансамблі Вознесенського та Михайлівського монастирів. У музейному фонді - понад 170 тисяч одиниць зберігання, що становить основу 17 музеїв та окремих експозицій у складі заповідника. Основні з них: Переяславський музей народної архітектури та побуту (створений 1964 р.), Музей народного одягу; Музей архітектора В.Заболотного; Музей Г.Сковороди, Музей давньоруської архітектури (створений 1982 р.), Музей кобзарства (створений 1989 р.), музеї хліба, космонавтики, Шолом-Алейхема тощо.

Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» — музей присвячений Київській стратегічній наступальній операції 1943 року. Підпорядкований управлінню культури Київської обласної державної адміністрації.

Розташований на околиці села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Директор — Іван Петрович Вікован.

Створений музей постановою Ради Народних Комісарів України і ЦК ВКП(б) „Про створення музею-заповідника «Поле битви за Київ»“ № 425 від 20 березня 1945 року. За час існування його відвідало більше 10 мільйонів чоловік з 85 країн світу.

В музеї постійно створюються стаціонарні та пересувні виставки. На території музею щороку відбувається ряд акцій по вшануванню пам'яті героїв Битви за Дніпро, мітинги, зустрічі ветеранів, прийняття присяги тощо.

Експозиція

До історико-культурного комплексу входять:

• Заповідна територія площею 8 гектарів, де збережено 650 метрів ходів сполучення, бліндажі, командно-спостережні пункти командуючого 1- м Українським фронтом генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна, командуючого 38-ю армією Кирила Семеновича Москаленка, члена військової Ради фронту генерал-лейтенанта Микити Сергійовича Хрущова, командуючого 3-ю гвардійською танковою армією Павла Семеновича Рибалка;

• Зразки бойової техніки часів війни;

• Пам'ятник-музей визволителям Києва;

• Діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм 1943 рік.». Відкрита 5 травня 1980 року. Розміри полотна 29 Х 7. Автор М. С. Присєкін^[1].

• меморіальний комплекс в центрі села Нові Петрівці;

• Музей-діорама площею 1100 метрів, в якому знаходяться експозиційні зали і експонується полотно діорами.

Експозиція музею розповідає про події осені 1943 року, форсування Дніпра і створення Лютізького плацдарму, хід Київської наступальної операції.

Вишгородський історико-культурний заповідник був заснований у 1994 році, згідно з Указом Президента України та Постановою Кабміну України.

У теперішній час у складі Вишгородського державного історико-культурного заповідника діють:

• Археологічна виставка «Давній Вишгород» і краєзнавчий відділ (за основною адресою заповідника: вул. Шкільна, 58) — в експозиційних залах заповідника створено постійно діючу виставку за матеріалами археологічних розкопок «Давній Вишгород». Тут представлені раритетні експонати — археологічні знахідки, які виявили під час розкопок на території міста від початку 40-х років ХХ століття. Відвідувачі мають можливість побачити найстаріше в Україні кам'яне яйце, прясельця, фібули часів Київської Русі, прикраси князів, монети Давньої Русі та багато інших маловідомих та рідкісних речей руської доби. Крім того, в експозиції пребуває копія ікони Вишгородської (Володимирської) Божої Матері, яка була перевезена до Київської Русі в Х столітті, згодом була викрадена з Вишгородського монастиря і вивезена до Володимира, і нині ця ікона є одним з найцінніших експонатів Третьяковської галереї (Москва). У краєзнавчому відділі створено 3 експозиційні зали, де відвідувач може ознайомитися з історією Вишгорода та околиць з найдавніших часів. У залах розміщено значну частину фондових, археологічних, етнографічних матеріалів, творів народного декоративно-вжиткового мистецтва: кераміки, ткацтва, вишивки.

• Музей гончарства (у приміщенні по вулиці Межигірського Спаса, 11) — знайомить із Вишгородом як значним історичним осередком гончарських традицій — від доби Київської Русі, Литви, Царської Росії (під Вишгородом, у Межигір'ї, був закладений перший порцеляновий завод Росії, чиї вироби славилися по всій Європі) і до сьогодення. Зараз у музеї працює справжній гончарний круг, а щочетверга відвідувачі можуть пройти майстер-клас разом із досвідченими гончарами і зробити собі глечика, тарілку, іграшку абощо — на приємну згадку про відвідання Вишгородського Музею гончарства;

• Вишгородський історичний музей (на першому поверсі сучасної будівлі за адресою: вул. Грушевського, 1) — музейна експозиція присвячена археологічній спадщині Вишгородського району, починаючи від часів палеоліту. Відвідувачі можуть побачити унікальний макет Ольжиного граду, почути історію славнозвісного козацького Межигірського монастиря, помилуватися копією ікони Володимирської Божої Матері.