- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
Масова краєзнавча робота включає в себе такі організаційні форми: проведення екскурсій,- походів, експедицій, вечорів, олімпіад, вікторин, конференцій, бесід, ігор (ділових та розумових), позакласного читання, діяльність шкільних краєзнавчих куточків та музеїв.
Серед групових форм слід відзначити роботу шкільних гуртків, лекторіїв, видання рукописних книг, стінгазет, бюлетенів.
Індивідуальна робота включає в себе читання літератури (спеціальної та художньої) по історії краю, роботу в архівах, музеях, написання робіт (виступів, лекцій, рефератів), виготовлення фотодокументів, наочного приладдя тощо.
Найбільш поширеними і доступними є масова і групова форми краєзнавчої роботи, які тісно пов'язані одна з одною і часто переплітаються.
Методика позакласної і позашкільної історико-краєзнавчої роботи визначається загальними курсами методики позакласної та позашкільної роботи і спеціальними посібниками з методики історико-краєзнавчої роботи в школі.
Однією з найбільш ефективних форм позакласної краєзнавчої роботи в школах є шкільні гуртки.
Вони дозволяють вести цілеспрямовану і систематичну роботу, грунтуючись на тих знаннях з історії рідного краю, які одержали учні на уроках. Гурток може бути загальнокраезнавчим або спеціалізованим.
Необхідно також використовувати туристичну роботу з тим, щоб кожен туристичний похід мав мету, важливу в очах учнів. Найбільш ефективне спеціалізоване краєзнавство - з археології, етнографії, мистецтвознавства тощо.
Організовуючи позакласну роботу з учнями, передусім слід визначити перспективу цієї роботи.
Велику роль в організації перспектив позакласної та позашкільної роботи з учнями та залученні їх до охорони пам'яток історії та культури може зіграти археологія.
Заняття археологією поза класом і школою відкривають широкі можливості для прищеплення елементарних навичок наукового дослідження, розвитку самостійності, трудового виховання.
Будучи тісно пов'язана з викладанням історії, ця робота може бути почата вже в 5 класі, а потім повинна співвідноситись з вивченням систематичного курсу історії України.
На першому ж занятті перед членами гуртка ставиться загальна задача - брати участь в археологічних розкопках, вести самостійні наукові дослідження. Намічаються і більш конкретні задачі: вивчити основи археології, мати уяву про всі види археологічних пам'яток. Підкреслюється, що археолог повинен уміти фотографувати, креслити, малювати, знати топографію, геологію, етнографію. Закінчивши загальне знайомство з основами археології, члени гуртка переходять до вивчення археологічних пам'яток краю. Заняття переноситься в краєзнавчий музей з метою вивчення найважливіших музейних експонатів.
Засвоївши музейний матеріал та літературу з теми, кожен член гуртка робить в музеї доповідь з певного питання, проводить екскурсію з членами гуртка. Учні знайомляться з принципами експонування матеріалу, оформлення стендів, вітрин тощо.
Кабінетна і музейна робота гуртка має мету підготувати учнів до самостійних археологічних експедицій. Результати кабінетної роботи гуртка підводяться на тематичному вечері.
Таким же чином може бути організований гурток по вивченню етнографії, фольклору, архітектури тощо. І тут важливу роль відіграє постановка перед учнями конкретної мети -самостійної участі в наукових дослідженнях. Досвід показує, що високі педагогічні результати досягається там, де робота історичних гуртків проводиться на краєзнавчій основі, спрямована на поглиблене вивчення історії області в цілому або окремих місцевих об'єктів: підприємства, села, міста.
Формою масової історико-краєзнавчої роботи в школах є клуби і товариства юних істориків.
В цих об'єднаннях, як правило, діють різноманітні секції та групи: юних істориків, археологів, архітекторів.
Заслуговує на увагу, наприклад, досвід роботи історичного товариства "Літописець" Новгород-Сіверської школи-інтернату Чернігівської області. Воно було створено на початку 70-х рр. Під керівництвом вчителя історії І. К. Коломийця. Подібні історичні товариства (клуби) створені в кожній області.