- •Краєзнавство як комплексна наукова дисципліна, її особливості.
- •І 5. Історико-географічний край як об'єкт краєзнавства та природно-історично-соціально-територіальний комплекс I система.
- •Історико-географічні області України.
- •6.Основні складові (профільні напрямки) краєзнавства.
- •7. Організаційні форми краєзнавства.
- •8. Об’єктно-предметна сфера історичного краєзнавства
- •9. Історичне краєзнавство, як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •11. Особливості краєзнавчих досліджень
- •12.Об'єкт та основні напрямки iсторико-краєзнавчих досліджень.
- •Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.
- •Зв’язок краєзнавства з іншими науками та сід.
- •22. Краєзнавчі дослідження в 60-80-х рр.. 18 ст.
- •23. Топографічні описи намісництв
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •25. Зародження та розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині 19 – поч. 20 ст.
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства 19 – поч.. 20 ст.
- •27. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства (київські центри регіональних досліджень) сер. 19 – поч.. 20 ст.
- •28. Краєзнавчі дослідження Волині 19 – поч.. 20 ст.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля 19 – поч.. 20 ст.
- •30. Історико-краєзнавчі дослідження Лівобережної України (Чернігівщині та Полтавщині) 19 – поч.. 20 ст.
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
- •33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
- •34. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства як центр українознавства
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •48. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •49. Сучасний стан пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної роботи. Позитивні зміни в історико-заповідний справі (90-ті рр. Хх ст. - поч. Ххі ст.)
- •52. Краєзнавча діяльність
- •53. Навчально-виховна та науково дослідницька діяльність внз в галузі історичного краєзнавства.
- •54. Шкільне кр-во як галузь загального кр-ва, його роль у навчально-виховному процесі.
- •56 І 57. Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:
- •58. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •62. Закарпаття
- •63. Галичина
- •64. Покуття
- •65. Холмщинаі Підляшшя
- •66. Волинь
- •70. Київська область
- •71. Історія Чернігівщини
- •72. Історія Полтавщини
- •75. Донеччина: історія освоєння регіону.
- •77. Одещина та Південна Бесарабія
- •78. Історія Криму
- •Питання про заповідники
- •79. 3Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •80. Пам*ятки Києва
- •83. Київська область
- •84. Чернігівська область
- •85. Сумська область
- •87. Галичина
- •90. Волинь
- •91. Полтавщина
- •97. Слобожанщина
- •98. Кіровоградщина та Херсонщина
- •99. Крим
- •100. Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).
31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я (19 – поч.. 20 ст.)
Одеське товариство історії та старожитностей (1839-1922 рр. ) - були опубліковані твори С.Мишецького та В.Чернявського, рубрика "Запорожская старина Заснування в Катеринославі губернатором А.Я.Фабром (1843-1858 рр.) Музею старожитностей Катеринославської губернії. 1859 - .Штукенберг - праця "Описание Екатеринославской губернии и Новороссийского края вообще». Друга половина XIX ст. характеризується помітним підвищенням інтересу до історії краю. Діяльність О. Поля (І829-1890рр.). Його велика колекція краєзнавчих матеріалів покладена в основу відкритого 1902 року музею старожитностей Катеринославської губернії (нині - історичного музею ім. Д.І.Яворницького). Відомі також етнографічні, фольклористичні та історичні праці, праці про заселення краю, Залюбовського. В 70–90-ті роки XIX ст. - Манжура (1851-1893). Він одним з перших фольклористів звернув увагу на усну поезію робітничого класу, записав пісні про життя трударів. Харківське історико-філологічне товариство надрукувало його "Сказки, пословицы и пр.,» "Малорусские сказки, предания, пословицы…». З 70-х років краєзнавчими дослідженнями на Катеринославщині займався Новицький (1847-1925). – "Малорусские песни, преимущественно исторические, собранные Я.П.Новицким в Екатеринославской губернии» "Из народных преданий о запорожцах» та багато інших. Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940).. Ним видано величезну кількість наукових праць, найзначнішою з яких, безумовно, є 3-томна "История запорожских козаков", багато джерел з історії Півдня України. Опублікував зібрання джерел "До Історії Степової України" (1929р.) та альбом "Дніпрові пороги" (1928р.). Читав курс лекцій з історії краю від найдавніших часів. До 100-річного ювілею міста Екатеринослава в 1887. в Катеринославі виходила спеціальна газета "Екатеринославский юбилейный листок", яка вміщувала статті і матеріали з історії міста. Були також опубліковані матеріали історичного нарису міста. У 1899р відкриття Вищого гірничого училища, Викладачі цього училища стали ініціаторами створеного "Катеринославського наукового товариства по вивченню краю". До відкриття XIII Археологічного з'їзду Товариство видало збірник статей краєзнавчого характеру. Діяла Катеринославська вчена архівна комісія (1903 - 1916), видавши за цей час 10 випусків "Летописей". (В.В.Антонович, М.С.Грушевський, Д.І.Багалій, Д.І.Дорошенко, Д.І.Яворницький, Я.П.Новицький). Введено до наукового обігу багато історичних джерел, особливо з історії Запорозького козацтва. Комісія обстежила і склала опис церковної старовини Катеринославщини, виявила і описала архіви губернського правління, фамільні зібрання документів у місцевих поміщиків тощо. На XIII Археологічному з'їзді було вперше створено секцію "Запорозька старовина".
32. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у 19 – поч.. 20 ст.
Простите, как-то не сложилось.
33. Краєзнавче дослідження Криму 19 – поч.. 20 ст.
Перша трет. ХІХст. записи мандрівників. Сумароков після поїзки в Крим в 1799 опублікував спогади а яких описи краю з історії і географії. 1802 утворено комісію для розбору земельних справ у криму.1804 видав описи міст, історії, культури народів криму.1820 Муравйов-Апостолвидав 25 листів про крим.1820 сходознавець Норов видав «Записки про крим». 1815 «Обозрение юного берега тавриди»-щоденниковий характер. 1834 для Воронова підготовлено «Записки о предпринимаємом путешествии» - детальний опис памяток криму. Ізмайлов «Путешествие в полуденную Росию в письмах» - істор.опис памяток пд.-зх., сх. і пд. берегів криму. 1830-ті видано «Новоросійський календар» на 1832 і 1834рр видав Морозов під ред. Боріневича рос. та франц. мовами. 1837-1840 видення загальної інформації про крим. Серію краєзн. досліджень криму вмістив у календарі Домбровський. Шевельов склав для календаря статистичний опис Перекопського повіту. 60-80-ті початок вивчення етнографії і історії криму. Великий внесок – Кондаракі – 1857 в «СПб ведомостях» статті про побут, театр, с\г, природу криму. краєзнавчі питання досліджувалися і в місцевій періодиці – в її неофіційній частині «Таврийских губернських ведомостей», «Кримський листок».1887-1923 питання історичногокраєзнавсва криму розроблялися Таврійською Вченою Архівною Комісією. 1889 відкриття музею древностей в Сімферополі (Стевем). ТВАК ініціатор утворення історико – етнографічного музею в Бахчисараї. 1923 ТВАК перейменовано в Таврійське Товариство історії, археології, етнографії (діяло до 1931).
