3. Кількісна оцінка результатів спостереження.
Якими б точними не були дані спостережень, їх треба кількісно оцінити, інтерпретувати, бо самі по собі вони є тільки сирий матеріал. Показати їхню наукову цінність можна, лише планомірно їх опрацювавши. Найперше треба оцінити структуру поведінки досліджуваного і встановити кількість окремих її актів. Далі для кожного такого акту можна скласти діаграму, яка демонструватиме зміну цього акту поведінки з часом під впливом стимулів.
Легшим варіантом є реєстрація та обробка кількісно оцінних величин. Наприклад, часу перебігу реакції на стимул, обсягу виконаної роботи, кількості запам’ятованих знаків та ін..
Найважчим під час аналізу психологічного спостереження є визначення ступеня емоційного збудження. Проблема в тому, що брак зовнішніх ознак спостережуваної реакції не дає гарантії, що її справді немає, бо може бути й майстерно прихованою спостережуваним. Ця проблема залишається ще не вирішеною. Для кращого опрацювання даних можна фіксувати полярні прояви: є реакція – немає реакції; негативні емоції – позитивні емоції і т.д. Потім визначати частоту прояву і будувати полігон частот.
Для аналізу даних, їх наведення, можна використовувати таку величину, як швидкість зміни. Наприклад, швидкість зміни актів поведінки за час спостереження. Це може бути швидкість позитивних, негативних реакцій, наприклад, швидкість подачі інформації під час конфлікту.
Можна використовувати в обробці даних спостереження і математичну статистику. Зокрема, визначати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена для виявлення міри узгодженості спостерігачів.
4. Дослідження особистості психолога – спостерігача, тренування спостережливості.
Якщо є метод спостереження у психології, то, очевидно, є спостерігач-дослідник і є проблема здатності до спостереження.
Без сумніву, всякий психолог-професіонал має бути спостережливим. Він повинен вміти робити висновки, виділяти з великої кількості ознак найсуттєвіші, охоплювати всі події, всі нюанси спостережуваної ситуації. Здійснювати це досить складно.
Головна вимога до спостерігачів – бути об’єктивними, запобігати помилок. У літературі виділяють такі можливі помилки спостерігачів.
Гало-ефект (ефект ореолу, престижу), що ґрунтується на загальному враженні, яке створює спостережуваний на спостерігача. Він веде до поверхових узагальнень у сприйнятті і класифікації.
Ефект поблажливості – тенденція давати загальному результату спостереження перебільшено позитивну оцінку, що спотворює результат і вносить у дослідження помилки.
Ефект усереднення призводить до помилок внаслідок побоювання дослідником крайніх (найбільших і найменших, найкращих і найгірших та ін.) результатів, зводячи їх до середньо-нейтральних суджень.
Помилка контрастності – схильність спостерігачів, оцінюючи інших людей, ігнорувати, забезпечувати або надто виділяти у них риси характеру, властивих (або невластивих) самому спостерігачеві.
Виділяють також низку чинників, що підвищують імовірність виникнення або збільшення помилок, зокрема:
настрій спостерігача;
тенденція очікування вчинку;
невідповідність соціального стану спостерігача і спостережуваного;
попереднє особисте знайомство або попередні зустрічі з спостережуваним та ін.
Отже, помилок і чинників, які їх спричиняють, є чимало, аби піклуватись про об’єктивність спостерігача в психологічному спостереженні.
Г.В.Олпорт описав вісім особистісних якостей, які допоможуть спостерігачеві запобігти помилок у процесі спостереження.
Досвід. Для того, щоб краще розуміти інших людей, необхідна досвідченість, потрібно мати великий досвід спілкування взаємодії з людьми у найрізноманітніших ситуаціях.
Подібність. Важливо, щоб спостерігач за своєю природою був подібний на ту людину, яку він має схарактеризувати.
Інтелект. Спостерігачу допомагає інтелект, коли бракує досвіду. Щоб зрозуміти людину – найперше треба виявити зв’язки між її минулими і теперішніми вчинками, між причиною і наслідком.
Глибоке розуміння себе. Правильна оцінка спостерігача самого себе допомагає глибше пізнати іншу людину.
Складність. Спостерігачі ліпше розуміють тих, хто не складніший від них, і важче оцінюють витончену, різнобічну особистість.
Відстороненість. Виявлено, що здатність розуміти інших людей найбільш обдарованих знавців людей. Особистість дослідника з естетичним нахилом розуму завжди прагне проникнути у внутрішню сутність людини, її неповторний світ життя.
Соціальний інтелект. Це соціальне пристосування до досліджуваного, уміння дуже точно прогнозувати його реакцію, його поведінку, а отже, і ліпше це все розуміти.
Як бачимо, у сфері дослідження людської спостережливості є проблема помилковості і суб’єктивізму, впливу особистісних характеристик, емоційних станів психологів-дослідників на результати наукових спостережень.
Перед усім треба визначити, як ми розуміємо поняття “спостережливість психолога”. Спостережливість психолога – це здатність спостерігати (бачити і чути) іншу людину і водночас запам’ятовувати, як вона виглядає і що вона говорить. Бачити і чути виділяємо тут курсивом, вкладаючи в ці слова не тільки бачення зовнішніх змін поведінки людини, але і через розумову діяльність на ґрунті науково-психологічного знання, досвіду розуміння глибини, неповторності людської сутності в її розвитку, у її зв’язках із суспільством.
Отже, тренувати спостережливість психологів означає розвиток і вдосконалення в комплексі пам’яті, уваги, мислення, уяви, спостережувальної синзетивності як сприйняття, професійної компетентності, такту, інтуїції.