- •1.Визначення інженерної геоморфології.
- •2. Основні положення концепції інженерної геоморфології
- •3. Структура інженерної геоморфології.
- •4 . Основні генетичні напрями оцінки рельєфу для інженерних цілей.
- •5.Методи інженерно-геоморфологічних досліджень.
- •6.Основні проблеми інженерної геоморфології.
- •7. Функціонально-технологічний (нормативний) підхід в інженерній геоморфології
- •8.Поняття інженерної геоморфодинаміки.
- •13. Монофакторний прогноз в інженерній геоморфології.
- •14. Активність та інтенсивність розвитку процесів
- •15. Багатофакторний прогноз в інженерній геоморфології.
- •16. Рельєфні ситуації населених пунктів.
- •18. Планувльні структури населених пунктів.
- •19.Стадії проектування містобудівельних робіт.
- •20.Стадія районного планування у містобудівельних роботах.
- •21. Стадія генерального плану у містобудівельних роботах
- •22. Морфометричні показники рельєфу
- •23. Морфографічні показники для потреб містобудування
- •24. Окрема споруда і рельєф будівельного майданчика.
- •25. Загальні принципи розміщення лінійних об’єктів.
- •26. Постадійне проектування доріг.
- •27.Стадія тео у проектуванні доріг
- •28. Вибір траси дороги
- •29. План і профіль дороги
- •30.Типи трасувальних ходів.
- •31. Класифікація автомобільних доріг доріг.
- •32. Залізничний транспорт і рельєф.
- •33. Водний транспорт і рельєф.
- •34. Повітряний транспорт і рельєф.
- •35. Лінії передач і рельєф.
- •36. Завдання геоморфологічних досліджень при гідротехнічному будівництві.
- •37. Проектні роботи при гідротехнічному будівництві
- •38. Передпроектні роботи при гідротехнічному будівництві.
- •39. Завдання геоморфологічних досліджень при проектуванні та будівництві гребель
- •40. Геоморфологічні дослідження водосховищ.
- •41. Геоморфологічні умови фільтрації і підтоплення у водосховищах
- •42. Геоморфологічні процеси у водосховищах: замулення, переробка берегів і дна.
- •43. Мала гідроенергетика і рельєф
- •44. Осушувальні меліорації та рельєф.
- •45. Зрошувальні меліорації та рельєф.
- •46. Основні підходи до оцінки рельєфу для рекреації
- •47. Методи рекреаційної оцінки рельєфу
- •48. Оцінка рельєфу для рекреаційних цілей за х.Тішковим
- •49. Функціонально-морфометрична оцінка для рекреації
- •50. Функціонально-морфографічна оцінка для рекреації
- •51. Естетична оцінка рельєфу
- •52. Антропогенна геоморфологія: поняття, об’єкт дослідження
- •53. Класифікації антропогенного рельєфу.
- •54. Природно-антропогенні і антропогенні процеси
- •55.Типи антропогенних процесів
- •56. Картографування антропогенного рельєфу.
- •57. Рельєф і рекультивація порушених земель.
29. План і профіль дороги
План дороги – це з’єднання її прямих відрізків кривими. На зображенні траси дороги в плані показують розміщення дороги по відношенню до населених пунктів, елементів рельєфу і ситуації місцевості, а також криві і прямі ділянки.
Для прямих ділянок визначають азимут і довжину (в м або км), для криволінійних визначають радіус повороту, кут повороту, довжину кривої лінії.
Ступінь звивистості дороги характеризується коефіцієнтом розвитку траси – відношення фактичної довжини дороги до довжини прямої що з’єднує її кінці.
Відхилення від прямолінійного плану у вигляді кривих з’єднань буде тим більше чим більше розчленування рельєфу, зустріч з пониззями, заболочення і т.д.
Чим складніші геоморфологічні умови тим більша звивистість.
Радіуси кривизни в горах в загальному невеликі, а на рівнинах може досягати кількох кілометрів.
Поздовжній профіль дороги
Визначається крутістю полотна дороги або його ухилом і вимірюється падінням в м на км, і кутами нахилу у градусах, хоча більше використовується %
Для врахування кутів нахилу складають морфометричні карти, також вивчаються довжина і поперечний профіль схилів.
При вдалому виборі профілю і плану дороги говорять про її вписування в рельєф. Від рельєфу залежить вибір напряму траси дороги які носять назву трасувальних ходів, серед них розрізняють долинний, косогірний або схилів, вододільний і поперечно-вододільний.
30.Типи трасувальних ходів.
При вдалому виборі профілю і плану дороги говорять про її вписування у рельєф. Від рельєфу залежить вибір напряму траси дороги, що носить назву трасувальних ходів. Серед них розрізняють: долинний, косогірний (схиловий), вододільний і поперечновододільний.
Долинний трасувальний хід приурочений до закладення дороги. Тут необхідно повторювати вигини русла, створювати мости через протоки. Всі особливості траси залежать від морфологічного типу долин. Сприятливими для будови доріг є долини з широкою заплавою, з слабомеандруючим руслом, а також каньйони зі структурними уступами. Найлегше розміщувати дорогу на першій або другій надзаплавній терасі – вони менш порізані ніж вищі тераси і не затоплюються, на відміну від заплав.
Вододільний трасувальний хід. Тут оцінюється тип вододілу (акумулятивні рівнини різного генезису, структурні поверхні). Особливу увагу тут приділяють характеру антропогенного покриву, ознакам наявності тих чи інших фіз.-геогр. процесів. На широких вододілах траса прокладається довгими ходами. Тут застосовуються невеликі насипи, обєм робіт невеликий. Одним з найважливіших завдань є спостереження за гравітаційними процесами.
Схиловий трасувальний хід застосовується при переході траси з вододілу до долини річки, до берега озер чи моря. Тут особливо важливе значення має вивчення схилів, гравітаційних процесів в їхніх межах. При терасуванні схилів визначають генезис уступів, їх звязок з літологією порід. Вивчення мікроформ рельєфу схилів дає можливість робити висновок про характер текучих схилових процесів.
Поперечно-вододільний трасувальний хід продовжує схиловий, коли підйом по схилу завершується перетином вододілу або виїмкою і тунелем. Завдання геоморфолога – вказати місце найкоротшого перетину хребта тунелем, визначити лавино- і селенебезпечні райони, зони поширення обвалів та осипів, а також можливість карсту на трасі тунелю (аерофотогеоморфологічні методи).