45. Зрошувальні меліорації та рельєф.

Зрошувальні меліорації є ефективним способом підвищення врожайності. При цьому можуть виникати несприятливі наслідки зрошення - підйом ґрунтових вод, підтоплення і вторинне засолення. Щоб уникнути цього рекомендується створення зрошувальних систем закритого типу, автоматизації водопостачання, дренаж, відповідний ґрунтам. Від особливостей рельєфу, ґрунтів, стоку залежать способи подачі води, серед яких розрізняють: поверхневе зрошення, дощування, ґрунтове зрошення. Особливу роль відіграє рельєф при поверхневому зрошенні, коли вода подається на поливання площі і вбирається в ґрунт. При цьому кут нахилу поверхні і водопроникність гірських порід будуть диктувати застосування різних видів поверхневого зрошення: затоплення, напуск або бороздовой полив. Кожна зрошувальна система складається з джерела зрошення (водосховища, річки, озера), водозбірної споруди, магістрального і розподільного каналів, тимчасової зрошувальної мережі на полях. Приблизно-так само влаштовані осушувально-зрошувальні системи, тільки шлях води тут інший: дренажні системи, магістральні канали, водоприймач.

46. Основні підходи до оцінки рельєфу для рекреації

Цей напрям зародився недавно. Від 80-х рр. Болгарський вчений Тішков.

Підходи: -функціонально-технологічний, -еколого-природоохоронній.

Функціонально-технологічний метод запропонований Сімоновим у 1989р.

Еколого-природоохоронній – початок 90-х рр.., Тімофеєв, Червоньов. Створення взаємозв’язків , умов проживання і діяльності суспільства з геоморфологічними умовами.

Напрями: - морфогенетико-динамічний – передбачає пошук шляхів вирішення цих проблем на морфогенетичній основі.

- системно-функціональний

- еколого-геоморфологічний

47. Методи рекреаційної оцінки рельєфу

Методика Тішкова (1984)

Основні показники: -Абсолютні висоти, - відносні висоти, - горизонтальне розчленування, -крутість і експозиція схилів

Додаткові показники: - прохідність, - оглядовість, - різноманітність пейзажу, - пам’ятки неживої природи

Методика Гепсирюк:

Оцінка за показниками: - естетичність, - пішохідна доступність, - додаткова оцінка.

Методика Анісінова і Засєдатєлєва:

Оцінка рельєфу для визначення можливості рекреаційного будівництва в гірських умовах. Спочатку оцінка морфометричниї карти. Шкала оцінок 1-10. Найвищі бали території з найбільшими морфометричними показниками.

Коефіцієнт геодинамічної активності: K=N/M, де N- к-сть балів при оцінці морфометрії, М- максимально можлива кількість балів.

Методика Карпенко: 1. Інформаційна оцінка і оцінка стану властивостей та динаміки рельєфу як ресурсозабезпеченого фактору. 2. Функціональна оцінка.

48. Оцінка рельєфу для рекреаційних цілей за х.Тішковим

Методика Тішкова (1984)

Основні показники: -Абсолютні висоти, - відносні висоти, - горизонтальне розчленування, -крутість і експозиція схилів (5 рівнинна 4 пд 3 зх 2 сх 1 пн)

Додаткові показники: - прохідність, - оглядовість, - різноманітність пейзажу, - пам’ятки неживої природи

49. Функціонально-морфометрична оцінка для рекреації

На основі теорії Тішкова (спочатку на основі розчленованих вершин). Для гірських територій (разом з Дубіс). Оцінювались, крім морфометрії, існуюча рекреаційна інфраструктура, природні рекреаційні ресурси, природоохоронні об’єкти.

Ці показники оцінювались за висотними ярусами:

-високогірний – понад 1600, -середньо – 1200-1600, -низько – 600-1200, -долинні – до 600

Елементам рельєфу відповідають певні функції рекреацій:

-відпочинкова, -прогулянкова, -спортивна, -оглядово-естетична, -охоронна

Функціям рельєфу відповідають певні функціональні зони певних територій. В основі лежить морфометричне картографування.